Астрономи за допомогою радіотелескопа Аресібо підтвердили наявність покладів водяного льоду в затінених кратерах на північному полюсі Меркурія і навчилися визначати ступінь чистоти льоду за його радіолокаційними властивостями. Результати роботи допоможуть поліпшити методику дослідження крижаних відкладень на інших тілах Сонячної системи, наприклад на Місяці. Стаття опублікована в
Вчені визначили, що яскраві області на радарних зображеннях з круговим коефіцієнтом поляризації > 1 можуть характеризуватися водяним льодом з більш ніж трьома відсотками домішок (в основному базальту) за обсягом, а з коефіцієнтом < 1 - льодом з більш ніж 20 відсотками домішок. Відкладення майже чистого водяного льоду в постійно затінених областях, ймовірно, оточені менш чистим матеріалом, таким як багатий водяним льодом реголіт. При цьому, найчистіші поклади льоду не завжди розташовуються всередині великих полярних кратерів, де лід повинен бути найбільш стійким, що не вписується в теплові моделі. Це можна пояснити або забрудненим льодом, або тим, що товщина поверхневих відкладень льоду менше довжини хвилі, на якій ведуться спостереження.
Раніше ми розповідали про те, як планетологи відмовилися від моделі екстремального випаровування океану магми на молодому Меркурії.