Біологи з Кембриджського та Ексетерського університету встановили, що специфічний забарвлення самців кікладської стінної ящірки (), що служить для залучення самок, також робить їх легкою жертвою для хижих птахів. Чим яскравішого забарвлення набуває самець, тим йому легше знайти собі партнерку, однак, одночасно, він стає більш помітним для пташиного ока з висоти, що значно збільшує ризик таких самців бути з'їденими. Роботу опубліковано в журналі.
Вчені вивчали повадки і поведінку кікладських ящірок на двох грецьких островах - Скопелосі і Сіросі. Раніше ними вже було встановлено, що яскравий забарвлення виділяє самців ящірок, робить їх помітними для самок і підвищує репродуктивний успіх (можливість спаритися і залишити потомство). У новому дослідженні біологи вирішили перевірити, чи має таке забарвлення «побічні ефекти» і будь-яку додаткову «ціну» для самців.
Щоб встановити це, вчені виготовили пластилінові моделі ящірок, що імітують їх цілісне забарвлення для зору хижих птахів. У зв'язку з тим, що птахи бачать інакше, ніж ящірки і людина (наприклад, вони здатні сприймати ультрафіолетовий діапазон), це виявилося непростим завданням. Біологи протестували понад 600 моделей ящірок, використавши близько 300 різних кольорів і їх відтінків, перш ніж домоглися відповідності їх забарвлення реальному забарвленню ящірок у сприйнятті птахів (див. малюнок нижче).
Потім вони посадили пластилінові моделі «самців», «самок» і контрольні фігурки (з нейтральним забарвленням) в десяти місцях на кожному з островів. Після чого почали перевіряти їх кожні 24 години протягом п'яти діб. З'ясувалося, що 17 відсотків фігурок «самців» мали після 120 годин спостережень сліди від дзьобів птахів, переважно в області голови та шиї. Кілька моделей були повністю обезголовлені. Водночас у «самок» і контрольних фігурок слідів атак хижих птахів було набагато менше. Вчені змоделювали так званий рейтинг виживання ящірок і з'ясували, що для «самців» він становить від 0,83 до 0,86, тоді як для «самок» від 0,94 до 0,97 (що навіть трохи вище, ніж у контрольних моделей).
Таким чином, еволюція забарвлення самиць кікладської ящірки йшла в бік поліпшення маскування, поліпшення захисту від атак хижаків і підвищення шансів на виживання, в той час як у самців вона була спрямована на підвищення шансів на репродуктивний успіх, але одночасно збільшила і ризик стати видобутком хижої птиці. Що, втім, на рівні популяції не несе будь-якого значущого ефекту, так як один самець може покрити безліч самок, і загибель навіть значного числа самців не завдає істотної шкоди популяції. Крім того, біологи вважають, що 83 відсотки самців, які «вижили», також свідчать про еволюційний розвиток забарвлення самців кікладської ящірки в бік певного балансу між привабливістю і безпечним камуфляжем.