19 відсотків людей на Землі хоча б раз у житті зустрічалися з паразитичним круглим хробаком токсокарою, якщо вірити підрахункам вчених, які проаналізували дані двох з половиною сотень досліджень. У зоні ризику - жителі країн з вологим кліматом, чоловіки і діти, а також ті, хто працює з ґрунтом і тримає домашніх вихованців. Дослідження опубліковано в журналі.
Токсокари (яких не варто плутати з токсоплазмою) - це круглі паразитичні черв'яки, які можуть потрапити в організм людини з котячих, собачих і лисячих екскрементів. Самі по собі токсокари всередині людини не розмножуються, але прояв хвороби залежить від того, в якому органі вони опинилися. Личинка може жити в кишечнику, викликаючи лихоманку, набряки і пневмонію. Або ж мігрувати з кишечника і осісти всередині інших органів, наприклад, очей. Обидві форми інфекції піддаються лікуванню, якщо вчасно їх виявити.
Група вчених під керівництвом Робіна Гессера (Robin Gasser) з Мельбурнського університету задалася метою підрахувати, наскільки насправді серед людей поширені токсокари. Незважаючи на те, що випадки важкої хвороби повинні бути згадані в медичних звітах, вони не дають повного уявлення про масштаб проблеми, тому що у деяких людей зараження токсокарою не викликає ніяких симптомів.
Вчені знайшли в базах наукових публікацій 250 досліджень, автори яких вимірювали титр антитіл до токсокарів у крові здорових людей - тобто показник того, що людина як мінімум одного разу жила з токсокарою всередині себе. Під здоровими людьми автори мали на увазі тих, хто не страждає не тільки токсокарозом, але також алергією та очними хворобами, а також не відноситься до групи підвищеного ризику, як, наприклад, садівники або ветеринари. Всього в цих дослідженнях взяли участь 265327 осіб з різних країн світу.
Дослідники проаналізували дані всіх робіт і склали свою карту поширеності токсокар. Найчастіше, як і слід було очікувати, їх виявляли у африканців - у 37,7 відсотків, а найрідше - близько 8 відсотків - у східному середземномор'ї. У середньому на планеті з токсокарою хоча б одного разу зустрічалося 19 відсотків людей, тобто практично кожен п'ятий.
За підрахунками вчених, токсокарою частіше хворіли діти, ніж дорослі (18 і 12 відсотків відповідно). Також кількість зустрічей зростала від багатих країн до бідних, від полюсів до екватора і від областей з сухим кліматом до областей з підвищеною вологістю. Дослідники також склали список факторів, які підвищують ризик зараження. У нього, зокрема, увійшли чоловіча стать (на 27 відсотків порівняно з жіночим), життя в сільській місцевості (додаткові 76 відсотків), вживання сирого м'яса (59 відсотків) і некип'яченої води (97 відсотків) і робота з грунтом (ризик зростає вдвічі).
Автори роботи зазначають, що деякі дані можуть бути спотворені, оскільки при вимірюванні титру антитіл до токсокари іноді випадково враховуються антитіла до інших гельмінтів, наприклад, трихінеллі. Тим не менш, їм отримані цифри здаються правдоподібними: незважаючи на те, що в багатьох країнах світу гігієна розвинена добре, люди рідко їдять сире м'ясо і ретельно миють руки, часті зустрічі з токсокарою можна пояснити зростаючою популярністю домашніх вихованців, особливо - кішок і собак.
Кишкові паразити переслідували людей завжди - у стародавніх греків їх докладно описував ще Гіппократ, а стародавніх римлян, наприклад, від них не рятували навіть лазні і гігієна. А нещодавно знайдені скам'янілості дозволили вченим з'ясувати, які паразити мучили стародавніх британців і жителів одного з найдавніших відомих поселень людини в Туреччині.