Французькі вчені виявили, що маленькі діти можуть розуміти, якщо вони в чомусь не впевнені або чогось не знають, і повідомляти про це. При цьому якщо діти ще настільки малі, що не вміють добре говорити, то вони можуть повідомити про свої сумніви невербально. Результати дослідження опубліковані в.
Дослідники провели серію експериментів, в яких брали участь 80 дітей у віці 20 місяців, а потім ховали її в одну з двох однакових чорних скриньок, які закривалися завісою. При цьому іграшка могла бути захована на очах у дитини або вже за завісою, щоб вона свідомо не могла вгадати «правильний» ящик. Ящики ховали від дітей на час від трьох до дванадцяти секунд, після чого дитині пропонували показати, в якій скриньці лежить іграшка. При цьому половину дітей (експериментальну групу) у разі, якщо вони не знали правильної відповіді, навчили просити допомоги у присутнього в кімнаті батька або вихователя: якщо дитина дивилася йому в очі, то дорослий підказував відповідь дитині, тобто вказував на коробку з іграшкою. Іншу половину дітей (контрольну групу) просити допомоги не вчили. Дослідники припустили, що якщо дитина усвідомлює, що не знає правильної відповіді, вона, швидше за все, попросить допомоги. Дійсно, діти з експериментальної групи давали, в середньому, на 16 відсотків більше правильних відповідей, ніж діти з контрольної групи. Діти частіше зверталися за допомогою, якщо завдання було складніше (коли ящики прибирали на більш тривалий час або коли іграшку ховали в ящик за відсутності дитини). Діти, які могли просити підказку у батьків, набагато рідше відповідали неправильно, при цьому кількість правильних відповідей, які діти давали без допомоги дорослих, в обох групах була приблизно однаковою. Такий результат вказує на те, що діти змінювали свою поведінку і зверталися за допомогою тільки в тих випадках, коли не знали правильної відповіді. Цікаво, що 14 дітей (майже 35 відсотків) з експериментальної групи жодного разу не попросили допомоги, і в результаті вони відповідали правильно з тією ж частотою, що діти з контрольної групи. Автори роботи припустили, що ці діти могли переоцінювати себе і вважати, що завжди відповідають правильно, або, що вони ще не дуже добре вміють говорити і тому не усвідомлюють, що вони щось не знають, або просто не до кінця зрозуміли, що від них потрібно. Раніше дослідники припустили, що метапізнання, або здатність дітей усвідомлювати, що вони щось не знають, розвивається в ранньому віці, щоб діти могли повідомляти про свої сумніви дорослим і отримувати від них коректну інформацію. На думку авторів статті, здатність чітко показувати свої сумніви потрібна не тільки для співпраці, а й для навчання.