Статті, у заголовку яких не згадується, що дослідження проведено на мишах, створюють на 31,1 відсотка більше журналістських нотаток, ніж статті, де миші вказуються в заголовку. До такого висновку прийшли бразильські вчені, коли проаналізували базу Вони закликали колег коректно подавати результати своїх досліджень, оскільки замовчування в заголовку даних про те, що дослідження провели на мишах, може призвести до непорозуміння реального внеску у вивчення захворювання. Робота опублікована в.
Вчені нерідко зауважують, що журналісти інтерпретують результати їх досліджень неправильно і спотворюють сенс. Якісь дані замовчуються, а якісь перебільшуються. Так, інформація про те, що дослідження проводилося на мишах, а не на людях, нерідко прибирається із заголовка. Наслідок застосування препарату у людей заздалегідь передбачити не можна, а для більшості захворювань не більше 5 відсотків клінічних досліджень закінчуються успішно. Наприклад, 99,6 відсотка ліків від хвороби Альцгеймера, які тестують на мишах, у людей викликають серйозні побічні реакції або малоефективні. Заголовок сильно впливає на сприйняття всієї статті, тому пропуск у ньому даних про те, що дослідження проводилося на мишах, може призвести до неправильної інтерпретації результатів роботи.
Бразильські і португальські вчені під керівництвом Фабіо Гувеля (Fabio C. GouveiaI) вирішили перевірити цитованість статей з різними заголовками. Для цього вони знайшли в базі статті з відкритого доступу за 2018-2019 роки, в яких хвороба Альцгеймера досліджувалася на мишах. Статті розділили на дві групи: зі згадкою мишей в заголовках (405 робіт) і без згадки (218 робіт). Потім за допомогою платформи Altmetric Explorer простежили подальший шлях статей і скільки новинних нотаток по них написали. Значущих відмінностей за кількістю статей, за якими написали новинні нотатки, між групами не було (p = 0,21), але знайшли різницю в кількості цих новинних нотаток: за статтями, у яких у заголовку не згадувалося, що експеримент проводився на мишах, писали на 31,1 відсотка більше новин (p = 0,012). У 46,1 відсотку нотаток журналісти повторювали за авторами і не згадували в заголовку, що експеримент проводився на мишах (проти 10,4 відсотків в іншій групі, p < 0,01).
Дослідники також проаналізували, чи визначається заголовок редакційними нормами наукових журналів, і зробили висновок, що в 92,2 відсотках випадків згадка мишей в заголовку була вибором авторів статей. Вчені закликали колег сумлінно ставиться до публікації своїх результатів, щоб не вводити читачів в оману. Пропуск у заголовку інформації про те, що дослідження провели на мишах, може призвести до непорозуміння реального внеску дослідження в лікування захворювань у людини.
Не тільки вміст заголовка, але і його довжина впливає на цитованість статей. Британські вчені проаналізували базу і визначили, що публікації з короткими назвами в середньому цитуються трохи краще, причому цей результат не залежить від популярності самого журналу