Вчені з Корнелльського університету дійшли висновку, що ритмічна і життєрадісна музика сприяє більшій згуртованості трудового колективу. Роботу дослідників опубліковано в журналі.
Вплив музики на людей, які сприймають її у фоновому режимі, давно цікавить маркетологів і фахівців з організації робочих процесів. Музичні композиції часто звучать в торгових залах великих супермаркетів, так як доведено, що за допомогою правильно підібраної фонової мелодії можна змусити відвідувача затриматися в магазині і навіть підштовхнути до його купівлі, яку він не планував. Також ритмічна музика використовується там, де працівникам доводиться здійснювати багато типових, одноманітних рухів, які не потребують постійної концентрації уваги. Однак досі ніхто не задавався питанням, як фонова музика в торгових залах впливає на поведінку персоналу, змушеного слухати її протягом робочої зміни.
Автори нової роботи поставили два експерименти з метою з'ясувати, як характер мелодій впливає на готовність людей до співпраці - саме ця якість помітно підвищує продуктивність праці у сфері роздрібної торгівлі. Під час експериментів передбачалося встановити, чи буде життєрадісна (happy) фонова музика стимулювати людей до співпраці більшою мірою, ніж музика іншого характеру - «проблемна», сумна і т. д. (unhappy).
За основу дослідники взяли класичний експеримент, що моделює створення суспільного блага (Voluntary Contribution Mechanism - «Механізм добровільних внесків»). Учаснику експерименту видають певну кількість «монет», з якого він в кожному раунді може сформувати загальний фонд з іншими учасниками, вклавши в нього будь-яку кількість своїх «монет», - в цьому випадку в кінці раунду сума фонду ділиться порівну на всіх. Учасник може зовсім не ділитися, але все одно забирати «монети» партнерів по загальному фонду, але така поведінка призведе до того, що в наступних раундах партнери теж перестануть ділитися, і врешті-решт «співпраця» в грі замре. Протилежна стратегія, навпаки, призведе до активного обміну «монетами», тобто до активної співпраці, між учасниками гри.
Автори дослідження вирішили при розподілі загального фонду множити його суму на 1,5, щоб додатково стимулювати учасників до співпраці. Учасники першого експерименту були випадковим чином об'єднані в групи по троє, причому жоден з них не знав, з ким саме він обмінюється «монетами» (сам обмін відбувався на комп'ютерних екранах). Кожна група здійснила по 20 раундів обміну «монетами», а потім всі добровольці в залежності від своїх результатів отримали невелику грошову компенсацію - за словами дослідників, очікування матеріальної нагороди змушує людей приймати більш реалістичні рішення.
Під час першого експерименту в однієї половини випробовуваних у кімнаті звучала життєрадісна музика: «Yellow Submarine» групи The Beatles, «Walking on Sunshine» у виконанні Katrina and the Waves, «Brown Eyed Girl» Вана Морррісона і головна тема з телесеріалу «Щасливі дні». Для другої половини випробовуваних ставили «проблемну» музику - композиції маловідомих хеві-метал груп. Виявилося, що ті учасники експерименту, яким ставили життєрадісну музику, набагато охочіше ділилися «монетами», ніж ті, хто слухав хеві-метал. Тоді соціологи провели другий експеримент, в принципі повторював перший, але за участю груп, яким зовсім не ставили ніяку музику. Також в ході експерименту автори роботи просили учасників фіксувати, як змінювався їх настрій.
Другий експеримент підтвердив результати першого: учасники знову віддавали в загальну «скарбничку» більше «монет», коли слухали веселу музику. Крім того, настрій у них було помітно вище, ніж у групи, що слухала «проблемну» музику (але не сильно відрізнялося від настрою контрольної групи). Таким чином, дослідникам вдалося встановити, що розташованість людей до взаємної співпраці залежить від характеру музичного фону. Автори роботи вважають, що власникам роздрібних мереж при виборі музики слід орієнтуватися не тільки на покупців, але і на своїх співробітників - правильно підібрані композиції можуть поліпшити їх настрій і посилити кооперацію між ними. Нещодавно американські вчені з'ясували, що на готовність до співпраці впливає й інший фактор - ієрархія всередині групи. Вони показали, що поділ на «начальників» і «підлеглих» знижує кооперацію між людьми. Як і у вищеописаному дослідженні, учасники експерименту по парам грали в гру, в якій треба було жертвувати очки в загальний фонд. Якщо загальна сума перевищувала порогове значення, то вона розділялася між двома учасниками, у яких або були ролі начальника і підлеглого - при цьому за недостатній внесок відповідальність несли саме «підлеглі», - або вони обидва були рівні. Виявилося, що відсоток успіху був вище в парах, де ієрархія була відсутня.