У новому дослідженні вчені виявили дивовижні наслідки землетрусів, які зберігаються і після того, як земля заспокоюється. Йдеться про помітне збільшення темпу зростання дерев, викликане зрушеннями в доступності ґрунтових вод.
Як тільки підземні поштовхи стихають, безпосереднім доказом землетрусу стає зміна ландшафту, яке він залишив позаду. Але існують і набагато менш очевидні маркери сейсмічних зрушень, яких ви не знайдете в геологічному літописі
Давно відомо, що землетруси можуть змінити долю дерев, але ми досі багато чого не знаємо про те, як саме вони впливають на зростання дерев і скільки інформації про підземну активність «записується» в живому біологічному архіві їх стовбурів.
«Сильні землетруси можуть збільшити приплив води, що живить коріння, підвищити рівень ґрунтових вод і, таким чином, надати рослинам більший доступ до води в умовах її обмеженої кількості», - пояснює група дослідників на чолі з першим автором і гідрологом Крістіаном Мором з Університету ім. Потсдам в Німеччині.
«Якщо зростання дерев обмежене в основному водою, дерева теоретично повинні реєструвати гідрологічні реакції на землетруси, змінюючи швидкість їх зростання», - додав він.
Вчені розробили гіпотезу про те, що землетруси, що змінюють запаси ґрунтових вод, сприятимуть зростанню дерев, коли ті знаходяться поруч з струмками в долинах, і в той же час будуть перешкоджати їх зростанню, якщо дерева розташовані вище на схилах пагорбів. Щоб перевірити свої припущення, дослідники вивчили сосни Pinus radiata в Чилі, де в 2010 році потужний землетрус силою 8,8 бала сильно вплинув на регіон Маулі.
Аналіз кернів дерев, узятих у 2014 році (проби бралися з дерев, що ростуть як на дні долини, так і на схилах пагорбів) показав, що деякі дерева в долині дійсно випробували тимчасове посилення росту після землетрусу. Ці висновки вчені зробили на підставі вимірювань річних кілець (у яких збільшилася площа просвіту), а також співвідношення ізотопів вуглецю в клітинах дерев, що дає уявлення про аспекти здоров'я, зростання і доступності води на клітинному рівні.
Навпаки, в цей же самий період деякі дерева на схилах відчували себе не так добре, що грає на руку гіпотезі дослідників. Варто відзначити, втім, що ефект тривав всього кілька тижнів і для більш репрезентативної вибірки вченим доведеться розглянути й інші аналогічні випадки.
Тим не менш, в якості тематичного дослідження, що демонструє, як подібні методи можуть бути використані в польових умовах, нова робота виглядає досить цікаво. Команда довела, що постсейсмічні зміни в площі просвіту і співвідношенні ізотопів вуглецю можна використовувати для вивчення зростання дерев і фотосинтетичної реакції на землетруси.
Завдяки цьому у нас може з'явитися новий інструмент для вивчення землетрусів, що сталися в далекому минулому.