Система машинного зору і аналітичні алгоритми - ось все, що потрібно, щоб зазирнути в людську душу. Не надто глибоко, але достатньо, щоб діагностувати депресію з 90% точністю.
Вже в середині минулого століття деякі люди примудрялися розмовляти по душах з ботами. Зараз віртуальні співрозмовники вийшли на зовсім інший рівень. Так, система SimSensei аналізує не тільки семантику висловлювань свого візаві, але і вираз його обличчя. Від зоркого погляду «сенсея» не вислизне ні поза, ні напрямок погляду, ні «рівень посмішки» - так-так, машина перетворює всі зовнішні прояви емоційного стану в набір битів, аналізує і ставить діагноз.
Звичайно, SimSensei неможливо сплутати з живим співрозмовником: програма часом робить незручні паузи в розмові, ставить неприродні питання. Рівень реалістичності взаємодії з людиною високий, але не ідеальний. Те ж саме можна сказати і про аватара (віртуального персонажа, який розігрує з себе «психотерапевта»), але в даному випадку, швидше за все, творці навмисне не прагнули досконалості: аватар досить добре опрацьований, щоб не викликати роздратування, але недостатньо схожий на людину, щоб відправити співрозмовника в подорож «зловісною долиною».
Більшість з нас здатні інтуїтивно визначити емоційний стан співрозмовника. Навіщо ж потрібна машинна діагностика? В першу чергу для розуміння принципів, якими керується людина при аналізі настрою співрозмовника. Це машина для вивчення не «пацієнтів», але «психотерапевтів» (і всіх, хто часом змушений грати їхню роль).
За повідомленням Technology Review