Космічне сміття і супутники - головні вороги астрономів. Ці предмети часто заважають спостерігати за зоряним небом, тому Starlink розробила для своїх супутників спеціальне покриття, яке повинно було скоротити яскравість апарату вдвічі. Як показали останні дослідження, ця технологія спрацювала!
Вчені кажуть, що в боротьбі з проблемою відбиття світла супутниками, метод Starlink є лише першим і дуже маленьким кроком. Попереду астрономів чекає безліч нових проблем
З 2019 року SpaceX регулярно запускає на орбіту по 60 супутників за раз. Хоча мережа Starlink здатна поліпшити життя багатьох людей, що живуть у найвіддаленіших і ізольованих місцях на Землі, вона також має деякі суттєві недоліки.
Одна з ключових проблем полягає в тому, що відразу після заходу сонця супутники відображають велику кількість світла назад на Землю. У ясну ніч будь-хто може помітити мерехтливі точки в небі - це і є супутники Ілона Маска. Згідно з дослідженням 2020 року, якщо SpaceX буде з такою ж періодичністю запускати апарати, то в найближчі роки на небі неозброєним оком стане видно вдвічі більше супутників. Однак набагато гірше, що ці яскраві об'єкти неминуче потраплятимуть у поле зору наземних телескопів, ставлячи під загрозу якість їхніх даних.
Знаючи про таку проблему, Starlink випробувала цілий радий методів, які могли б зробити супутники «невидимими». Однією з найбільш перспективних стратегій був запуск в космос прототипу супутника Starlink-1130 або Darksat, який був оброблений антибліковим покриттям. Результати нового дослідження, проведеного з використанням японського телескопа Murikabushi в астрономічній обсерваторії Ісігакідзіма, свідчать про те, що спроба пом'якшення наслідків принесла свої плоди.
Телескоп вивчив дані відбивної здатності Darksat в трьох різних довжинах хвиль світла одночасно, а також поспостерігав світлову сигнатуру стандартного супутника Starlink, щоб краще зрозуміти, наскільки спеціальне покриття зменшило яскравість.
Після порівняння світлових даних двох апаратів було виявлено, що видима яскравість Darksat була приблизно вдвічі меншою, ніж у звичайного супутника Starlink. Результати дослідження показують, що методи затемнення можуть мати значний вплив на руйнівний характер супутникових мереж, проте поки що цей варіант складно назвати «панацеєю».
В даний час мережа Starlink складається з сотень супутників, але по завершенню робіт вона буде складатися з 42 000 апаратів. Крім того, Starlink не єдина компанія, яка хоче розмістити таку кількість супутників у небі.