Для сьогоднішньої науки пошук засобів проти захворювань з порушеннями мозкового кровообігу є однією з найгостріших проблем. Кількість подібних хворих постійно зростає, статистика смертельних наслідків і тяжких наслідків не вселяє оптимізму. Але є кошти, які здатні допомогти при подібних захворюваннях. Уже чверть століття в десятках держав використовують ліки Кавінтон для лікування хвороб, що супроводжуються порушеннями в мозковому кровообігу. Цей препарат можна віднести до лікарських засобів широкого спектру. Було проведено безліч досліджень дії цих ліків на хворих. Дослідження проводилися в різних країнах, було виявлено кілька факторів впливу цього препарату, які виводять його на перший план серед подібних препаратів. Кавінтон досить благотворно діє на обмінні процеси в тканинах головного мозку. Відбувається гальмування синтезу деяких речовин, яке благотворно впливає на стан мозкових клітин, дозволяє їм більш ефективно вести внутрішньоклітинний обмін, що активізує всі фізіологічні процеси, допомагаючи мозку впоратися з патологічними процесами. Застосування Кавінтона відмінно впливає на мозкове кровообіг. Ліки впливають конкретно на хвору ділянку, не зачіпаючи організму в цілому. Причому ефект спостерігається через кілька хвилин після використання препарату у вигляді крапельниці. Даний препарат в цьому відношенні вигідно відрізняється від подібних препаратів тим, що він не провокує феномену обкрадання і практично не позначається на загальному кровообігу. Кавінтон покращує деякі фізичні показники крові.

Під запором ховається порушення нормальної працездатності кишківника, яке дає про себе знати збільшенням проміжків між актами дефекації. У немовлят, які знаходяться на штучному вигодовуванні, акти дефекації повинні відзначатися також часто, скільки вони їдять, тобто якщо Ви прикладаєте малюка до грудей три рази на добу, тоді три рази він повинен і випорожнитися. Чим старше стає малюк, тим рідше він ходить в туалет. У період введення прикорму малюки випорожнюються близько одного - двох разів на день. Якщо ж малюк перебуває на штучному вигодовуванні, тоді його нормальним стільцем прийнято вважати одне - два випорожнення на добу. Відразу ж відзначимо, що при запорі мова йде не тільки про затримку акта дефекації, але ще й про консистенцію калу. Навіть якщо малюк ходить в туалет достатню кількість разів, але при цьому його кал дуже щільний, тоді на обличчя все той же запор. Сучасні фахівці виділяють дві форми запорів, а саме органічні та функціональні. Органічна форма у всіх випадках викликана анатомічними дефектами того чи іншого відділу товстого кишечника. Практично завжди дана форма запору дає про себе знати вже з самого народження. Вона виявляється повною відсутністю самостійного випорожнення. До числа таких запорів можна віднести як хворобу Гіршпрунга, так і довихосигму. А ось причин розвитку функціональних запорів набагато більше. До їх числа можна віднести як недостатній питний режим малюка, який знаходиться на штучному вигодовуванні, так і неправильний режим харчування жінки в період лактації, раннє переведення дитини на суміші, наявність у малюка рахіту тощо. Нерідко функціональні запори є наслідком і залізодефіцитної анемії, харчової алергії, порушень нормальної працездатності щитовидної залози, дисбіозу кишківника. Бувають і такі випадки, коли запори виникають внаслідок досить тривалого курсу терапії тими чи іншими фармацевтичними засобами. Це можуть бути як антибіотичні препарати, так і спазмолітики, протисудомні засоби, а також сечогінні препарати. Тривала відсутність терапії запорів може призвести до розвитку численних серйозних ускладнень. Одним з таких ускладнень прийнято вважати тріщини прямої кишки. В результаті, на обличчя кал з кров'ю. Кров в даному випадку потрапляє в кал якраз таки з даних тріщин. Крім кала з кров'ю у дитини може відзначатися також випадання прямої кишки або геморою. Нерідко на тлі запорів спостерігається також порушення мікрофлори кишечника, що в свою чергу стає причиною розвитку численних порушень процесів як перетравлення, так і всмоктування їжі. Лікувати запори без попередньої консультації фахівця не рекомендується. Єдине чим Ви можете допомогти малюку до приходу лікаря, так це зробити йому очисну клізму. Візьміть одну склянку кип'яченої води, остудіть її до кімнатної температури, додайте в неї одну - дві чайні ложки гліцерину і використовуйте для клізми. Щоб розм'якшити кал можна скористатися допомогою і вазелінової олії. Його слід давати малюку між прийомами їжі. Дітям у віці до дванадцяти місяців можна давати по половині - одній чайній ложці гліцерину. Якщо дитині від одного до трьох років, тоді по одній - дві чайні ложки, з чотирьох до семи років - по дві - три чайні ложки і так далі.

Що таке рентген кісток, і яким чином його слід проводити, повідав всьому світлу вчений В. Рентген. Саме він став творцем особливого методу дослідження кісток. На початку дев'ятнадцятого століття цьому методу почали приділяти все більшу увагу. Приблизно в цей же час почали відкриватися численні лабораторії, які займалися безпосередньо вивченням цього методу і його впливу на людський організм. Таке дослідження кісток користується особливою популярністю і в сучасній медицині. Саме з його допомогою вдається визначити справжній стан кісткової тканини. Проведення рентгенологічного дослідження дає можливість розгледіти навіть найпотаємніші ділянки кістки, а саме ті зони кістки, які розташовуються під хрящем. За допомогою цього методу але розгледіти не тільки всі частини кістки, але ще й її величину, розташування, а також форму. Якщо знімок показує явну зміну величини кістки, значить, вона була або недорозвинена, або порушена. При наявності пухлини або метастазів кістки найчастіше збільшуються в розмірах. Різного роду зміни кістки сигналізують про вроджені аномалії, авітаміноз або зменшення міцності самої кісткової тканини. Якщо ж говорити про переломи, то в даному випадку спостерігається явна зміна положення кістки. Останнім часом рентгенологічні дослідження все частіше і частіше фіксують наявні зміни в надкістниці. Пояснюється дане явище тим, що все більша кількість сучасних людей піддаються впливу численних як запальних, так і незапалювальних захворювань. Неможливо не сказати і про те, що прискорити процес нормалізації кісткової тканини можна за допомогою спеціальних БАД (біологічно активних добавок).

Під виразковим колітом передбачають запальну недугу товстої кишки, якій властиво вражати в найперше слизову оболонку прямої, а також деякі інші відділи товстої кишки. Даної патології може бути притаманний як рецидивуючий, так і безперервний хронічний характер. Відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що етіологія даного захворювання досі точно не встановлена. Вчені висувають версії щодо того, що дана недуга є наслідком впливу на організм якогось певного інфекційного агента, однак якого саме залишається таємницею. Нерідко можна почути і слова про те, що виразковий коліт передається генетично. Виділяють і деякі схвальні фактори розвитку даної недуги. У їх список можна занести як психологічні порушення, так і зниження захисних сил організму, а також кишковий дисбактеріоз. Які симптоми спостерігаються при виразковому коліті? Почнемо з того, що при виразковому коліті можуть бути позначені як місцеві, тобто кишкові, так і загальні симптоми. З місцевих ознак найбільш явним прийнято вважати кал з кров'ю. Кров у калі в таких випадках з'являється внаслідок ректальної кровотечі. Тут же звернемо увагу читачів на той факт, що кал з кров'ю спостерігається у всіх хворих поголовно, причому навіть у стадії ремісії даної недуги. Просто в момент ремісії крові набагато менше, ніж у період загострення. Що стосується її кольору, то він є червоним. У разі якщо спорожнення є оформленими, тоді кров ніби обволокує їх. Ректальні кровотечі при даному захворюванні виникають в результаті серйозних порушень циркуляції крові в товстій кишці. Крім цього вони можуть виникнути на тлі вилучень або ерозій. Легка ранимість судин - ще одна часта причина виникнення ректальних кровотечей. Іншою явною ознакою цієї патології прийнято вважати порушення стільця. У більшості випадків у пацієнтів спостерігається пронос, що виникає в результаті посилення вироблення рідини, а також зниження її всмоктування. Часом поноси змінюються запорами, проте відбувається це вкрай рідко. Крім цього при виразковому коліті хворі скаржаться і на часті позиви до дефекації, які найчастіше є помилковими. Біль у животі - третя місцева ознака цього патологічного стану. У більшості випадків біль відзначається в лівій підвздошній області або в лівій половині живота. Часом вона атакує і всю область живота. Відразу ж після акту дефекації сила больових відчуттів найчастіше зменшується. Якщо говорити про загальні ознаки даної патології, то до їх числа можна зарахувати як часті депресивні стани, так і загальне нездужання, надмірну слабкість, зниження працездатності, канцерофобію, зниження ваги. Тривала відсутність лікування цієї патології може стати причиною розвитку численних ускладнень типу перитоніту, пухлин, масивних кишкових кровотечей, поліпозу, ураження печінки тощо. У боротьбі з даним захворюванням хворому призначають спеціальну дієту, а також сульфасалазін і його похідні, імунодепресанти і глюкокортикоїди.