Передозування карбамазепіну впливає в першу чергу на серцево-судинну, дихальну і центральну нервову системи. Так, при передозуванні можливе порушення роботи головного мозку, що проявляється в порушенні орієнтації в просторі, млявості, тязі до сну, гіперактивності, появі бачень, впадінням у безпам'ятство і кому. Крім цього, порушується робота органів зору. Пацієнт бачить пелену перед очима, не може сконцентрувати погляд та інші. Серцево-судинна система реагує на передозування карбамазепіну наступними явищами: частішанням серцевого ритму, падінням кров'яного тиску (у рідкісних випадках збільшенням), зміною внутрішньошлункової провідності, припиненням серцевої діяльності. Дихальна система відповідає на передозування придушенням дихальної функції, набряком легенів. Крім цього, можливі порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту: блювота, гальмування моторної функції шлунка і кишечника. Може порушитися робота органів сечовиведення (поява набряків або долучення сечовипускання). Порушується склад крові: у крові підвищений рівень іонів натрію, лейкоцитів, зміна цукру. Не існує антидоту до карбамазепину. Тому при передозуванні необхідно терміново направити пацієнта в лікарню. Там у нього візьмуть аналіз крові для виявлення перевищення дозування. Після чого буде здійснено промивання шлунка, йому дадуть активоване вугілля. Якщо дитина отруїлася препаратом, іноді вдаються до переливання крові. Крім цього здійснюється підтримувальне лікування. При цьому необхідно постійно контролювати роботу серця, нирок, температуру тіла. Якщо у пацієнта зменшується кров'яний тиск - вводяться плазмозамінники або допамін, якщо спостерігаються судоми, використовують препарати з групи бензодіазепінів. При отруєнні цим препаратом не діє гемодіаліз, активізація сечовипускання.

Найчастіше пацієнти добре переносять лікування карбамазепіном, якщо ретельно виконують всі вказівки лікаря щодо кількості прийманого препарату та схеми лікування. Але іноді все ж спостерігається ряд побічних ефектів. Нерідко їх поява пов'язана зі збільшенням необхідного дозування, при цьому подібні ефекти зникають через два - три дні після нормалізації дозування. Поява побічних ефектів з боку центральної нервової системи також найчастіше пов'язані з передозуваннями або з індивідуальним метаболізмом препарату. При подібному ході лікування необхідно провести контроль вмісту препарату в крові.

Препарат карбамазепін належить до протисудомних засобів і випускається у вигляді таблеток, сиропу, таблеток тривалої ефективності. Препарат володіє антиманіакальною, норматимічною і антидіуретичною дією. Також застосовується для зняття болів у пацієнтів, які страждають невралгією. Активний компонент цих ліків гальмує активність ряду елементів нервової системи, що викликає стабілізацію оболонок нейронів, пригнічує появу багаторазових розрядів нейронів, а також зменшує синаптичний рух нервових імпульсів. Карбамазепін зменшує виділення біологічно активної речовини глутамату, яке активізує нейромедіатори, збільшує судомний поріг (якщо він нижче норми), знижує можливість появи епілептичного припадка. Впливає на метаболізм іонів калію і кальцію, що посилює протисудомий ефект. Препарат благотворно діє на психіку пацієнта, який страждає на епілепсію, робить людину більш товариською, допомагає краще себе почувати в суспільстві. Застосовується як головного терапевтичного засобу, так і в комплексі з іншими протисудомими лікарськими засобами. Дає хороший ефект при парціальних епілептичних нападах, у тому числі комплексного характеру, які можуть протікати з вторинною генералізацією, а також при тоніко-клонічних припадках або при поєднаному нападі. Не використовують його при малих нападах, оскільки препарат не надає бажаної дії. У хворих, які страждають на епілепсію (зокрема у малюків і молодих пацієнтів) спостерігається зниження пригніченості настрою, невпевненості, нервозності та агресивності. Дія препарату на когнітивні функції і психіку може змінюватися при різних кількостях прийманого засобу і може бути дуже різним. Тривалість протисудної дії варіює залежно від індивідуальних особливостей організму і може досягати чотирьох тижнів. У пацієнтів з невралгією трійничного нерва досить ефективно профілактує розвиток нападів болю. Добре діє для купірування болю при сухотці спинного мозку, постгерпетичної невралгії, посттравматичних станах. У хворих на невралгію трійничного нерва полегшення стану настає через вісім - сімдесят дві години. У хворих у стані алкогольної абстиненції збільшує поріг судомної готовності (найчастіше він сильно зменшений), а також знижує силу звичайних ознак цього стану (тремтіння кінцівок, гіперактивність, порушення координації). У пацієнтів з нецукровим діабетом за короткий термін нормалізує водний баланс, зменшує діурез і знижує постійну спрагу. Антиманіакальний ефект настає через сім - десять діб використання і пояснюється впливом на обмін норадреналіну і допаміну.

Якщо в терапії планується використовувати виключно карбамазепін, починати її слід з мінімальних кількостей, збільшуючи їх поступово, з урахуванням стану хворого аж до настання терапевтичної дії. При цьому корисно контролювати рівень препарату в крові (більше відноситься до лікування кількома препаратами). Якщо різко перервати курс лікування, у пацієнта можуть почастішати і посилитися епілептичні напади. У тому ж випадку, коли існує об'єктивна необхідність раптового скасування, пацієнту потрібно тут же почати приймати інший протисудомий засіб, в комбінації з препаратами, використовуваними в подібних ситуаціях (діазепам внутрішньовенно, фенітоїн внутрішньовенно). До початку терапії слід ретельно вивчити стан печінки пацієнта, це особливо стосується хворих похилого віку і тих, хто переніс захворювання печінки. Якщо на тлі прийому карбамазепіну робота печінки погіршилася, слід тут же зупинити лікування. Крім цього, перед початком терапії призначається дослідження крові (особливу увагу приділяють числу ретикулоцитів і тромбоцитів, а також рівня заліза в крові), дослідження сечі, виявлення кількості сечовини в крові, робиться електроенцефалограма, важливо виявити кількість електролітів у крові. Далі аналізи слід здавати за такою схемою: перший місяць - один раз на сім днів, далі раз на чотири тижні. При появі алергічних ознак слід негайно звернутися за консультацією невролога і алерголога. Якщо висипання на тілі не надто виражені, то найчастіше вони зникають самостійно через деякий час і не вимагають скасування препарату. Особливу увагу слід приділяти хворим, які страждають підвищеним внутрішньоочним тиском. Лікування карбамазепіном може погіршити стан. Лікування цим препаратом може спровокувати загострення психозів, у літніх хворих викликати порушення орієнтації в просторі або гіперактивність. При виявленні таких ознак як озноб, висипання, біль у горлі, поява виразок на слизовій рота, поява підшкірних крововиливів без попередніх травм пацієнту необхідно терміново звернутися до лікаря.