Виноград Ізабелла: основні характеристики, особливості посадки і догляду

Одним з найбільш поширених і популярних сортів винограду є Ізабелла. Його батьківщиною є Північна Америка, де цей сорт почали вирощувати вперше. Сорт має хорошу морозостійкість і може рости навіть у холодному кліматі. Крім того, він досить стійкий до різних захворювань, шкідників, невибагливий у догляді і не вимагає великої кількості добрив. Добре росте на грунтах різних видів. Нерідко до нього прищеплюють інші, менш витривалі сорти.

Характеристика сорту

Ізабелла має середній розмір грозді, вага якої сягає 150 грам. Кущі високорослі. Ягоди можуть бути великими або середніми, мають темно-синій або фіолетовий окрас і покриті восковим нальотом. Їх смак кисло-солодкий, соковитий з характерним земляничним присмаком і ароматом. Шкіряка щільна, м'якоть м'ясиста. Ягоди можна вживати у свіжому вигляді, а також використовувати для виготовлення вин, соків, компотів. Врожайність висока. Термін визрівання становить до 180 днів з моменту розпускання нирок. Це пізній сорт, і врожай можна збирати тільки в кінці вересня. Крім того, його часто вирощують як декоративну рослину для озеленення садових ділянок, оскільки вона дуже красиво виглядає.


Чим корисний виноград Ізабелла

Цей сорт набув великої популярності не тільки через невибагливість і приємний смак, але також через високий вміст корисних речовин. Ягоди містять велику кількість антиоксидантів, що благотворно впливає на стан крові та кровоносних судин. Крім цього, антиоксиданти допомагають запобігти розвитку ракових клітин. Найбільша кількість антиоксидантів міститься в шкірці і кісточках, тому ягоди найкорисніше вживати цілком.

Регулярне вживання винограду Ізабелла допомагає підвищити рівень гемоглобіну і нормалізувати кров'яний тиск.

До складу ягід входять поліфеноли, катехіни, флавоноїди та інші корисні речовини. Вони зміцнюють імунітет і допомагають очищати організм від шлаків і токсинів, покращують обмін речовин. Мінеральні солі благотворно впливають на діяльність серцево-судинної системи і зміцнюють серцевий м'яз. Крім того, ягоди Ізабелли багаті залізом і вітамінами B і C, які благотворно впливають на організм.

Крім ягід, листя і стебла цього сорту теж дуже корисні. Листя можна прикладати до ран, саден і синців, і діяти вони будуть не гірше подорожника. Листя і стебла можна вживати в якості чаю або відвару, який допомагає в лікуванні кашлю і нежитю.

Посадка винограду Ізабелла

Сорт Ізабелла швидко зростає і дає багатий урожай, якщо вирощується на теплому, сонячному місці і забезпечений хорошим доглядом. Його не рекомендується садити в низинах або впритул до паркану. Повітря має вільно циркулювати у винограднику. Найкраще садити цей сорт на піднесених грядках. Не варто саджати його в місцях, де застоюється повітря і поблизу ґрунтових вод. Перед посадкою необхідно подбати про спеціальну опору, якою виноград буде плестися. Опорну конструкцію можна спорудити з дерева або металу.

Посадку можна проводити як навесні, так і восени. Якщо процедура намічена на весняний період, то потрібно вибирати час, коли ґрунт вже досить прогрівся. Добре підійде травень. Однак досвідчені виноградарі рекомендують висаджувати кущики восени, щоб за зиму коренева система лози зміцнилася, і навесні вже почався активний процес вегетації. Розмножується виноград черенками, які беруть з обрізаних раніше втечі. Можна заготовити черенки самостійно або купити вже готові саджанці.


Для саджанців потрібно викопати ями, розміром приблизно 80х80х80 см. На дно необхідно прокласти дренажний шар. Для цього можна використовувати дрібні камінці або щебінь, щоб вода вільно циркулювала в ґрунті. У центрі ями встановлюється колиць для опори. Дренажний шар потрібно присипати шаром землі, а потім додати в яму добрив: близько трьох відер компоста, 300 грам суперфосфатів і невелика кількість деревної золи. Все добре зволожується і засипається грунтом на 1/3 обсягу ями.

Після всіх приготувань, біля опорного колечка потрібно акуратно встановити саджанець, присипати землею і утрамбувати. Саджанець прив'язується до опорного колечка. Необхідно стежити, щоб місце щеплення або частина саджанця, де розгалужуються втечі, знаходилося над землею. Після цього кущик потрібно рясно полити, а землю навколо саджанця удобрити перегноєм.

Перед висаджуванням слід трохи підрізати кореневища саджанців і їхню втечу, залишивши 4-5 найбільших нирок. Обрізані саджанці перед висадкою тримають у воді.

Перед створенням виноградника не завадить попереднє добриво ґрунту. Глинистий грунт слід забезпечити дренажем, піщану удобрити компостом, а в торф'яну додати піску. Відстань між рядами має становити близько двох метрів, а між кущиками - до півтора. Якщо виноград висаджується біля стін будівлі, то відстань до стіни має бути близько півметра.

Якщо все зроблено правильно, то вже через два тижні після посадки на лозі з'являться перші нирки. Відростаючі молоді втечі необхідно прив'язувати до опорної конструкції. Тепер потрібно забезпечити рослині хороший догляд.

Полив.

Виноград любить воду, але надлишок вологи шкодить йому. Під час поливу слід враховувати тип ґрунту, на якому росте виноградник. Глинистий ґрунт потребує більш рідкісного, але рясного зволоження, а піщаний - частого, проте з меншою кількістю води.

Частота і рясність поливу безпосередньо залежать від клімату. Після кожного поливу рекомендується розрихляти землю, щоб повітря краще проникало в неї.


Коли урожай зібрано, лозу слід поливати рідко. Періодично можна додавати у воду для поливу трохи навізної жижі. Ізабела невибаглива у догляді, але боїться посухи і від нестачі води може зачахнути. Тому потрібно подбати про своєчасний полив.

Обрізка

За літо лоза сильно розростається і потребує обрізки. Для обрізки потрібно використовувати спеціальний секатор для винограду. Обрізку можна проводити навесні або восени. Осіння обрізка проводиться після того, як куст повністю скине все листя і буде готуватися до зимівлі. Важливо встигнути провести обрізку до настання перших заморозків. У процесі обрізки потрібно видалити старі і хворі втечі.

Обрізати потрібно акуратно, намагаючись не пошкодити здорові частини рослини. На молодих кущах можна залишити до 8 здорових втечах. Зелені пасинки потрібно видаляти повністю, а одеревенілі - на дві третини. Потрібно видаляти і верхівки рослини, щоб вона росла не у висоту, а в сторони. Обрізати треба обов'язково під прямим кутом, зрізи повинні вийти гладкими. Правильна регулярна обрізка сприяє підвищенню врожайності винограду. Велика кількість гроздей і листя знижує врожайність куща, тому рекомендується їх проріджувати.

Добриво

Додатковий догляд рослині можна забезпечити, якщо правильно удобрювати його. Основне добриво Ізабелли полягає в мульчуванні ґрунту. Мульчування допомагає:

  • зберегти вологу в ґрунті;
  • поліпшити харчування лози;
  • запобігти утворенню земляної кірки, яка перешкоджає вільному руху повітря;
  • уповільнити зростання бур'янів;
  • захистити коріння рослини під час морозів.

Особливо добре проводити мульчування на посушливих грунтах. Для мульчі чудово підійдуть такі матеріали, як перегний, компост, суха трава або деревні тирси.


Ізабеллу необхідно обприскувати розчином сірчанокислого магнію (для розчину потрібно взяти 250 грам магнію на 10 літрів води). Протягом усього періоду вегетації до дозрівання ягід лозу потрібно періодично підгодовувати рідкими мінеральними добривами для винограду.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Сорт Ізабелла досить стійкий до різних хвороб і шкідників, однак при недостатньому догляді лоза все одно може захворіти. Для профілактики захворювань кущі рекомендується обприскувати розчином соди і солі.

Для приготування розчину необхідно взяти 10 столових ложок кухонної солі та 5 столових ложок харчової соди на 10 літрів води.

Хорошим методом боротьби зі всілякими шкідниками є обробка листя гашеною звісткою. Для приготування розчину необхідно взяти 1 кг негашеної вапна і розвести її в 3 літрах води. Коли пройде процес гасіння, потрібно долити в отриману масу ще 7 літрів води і добре перемішати. За допомогою пензлика необхідно обробити всі листя рослини.

Приховування винограду на зиму

Ізабелла є досить морозостійким сортом і не потребує додаткового приховування на зиму, проте молоді кущики все-таки рекомендується вкривати, щоб захистити від сильних морозів. Ховати лозу можна плівкою, мішковиною або просто присипати її землею по всій довжині. Деякі виноградарі накривають лозу дерев'яними щитами. Плівка є не найкращим укривним матеріалом, оскільки під нею утворюється зайва волога, а це може призвести до появи цвілі та грибкових захворювань. Можна вкривати виноград сосновою або ялиновою хвоєю, яка чудово захищає від морозів і добре пропускає повітря.


Вкривати лозу слід ще до настання перших заморозків. Рослина може безболісно переносити зниження температури до - 30 градусів. Навесні прихований матеріал знімається.

Правильний догляд за виноградником забезпечить хороший ріст і розвиток кущів, а також порадує рясним урожаєм.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND