Це один з найкращих препаратів від випадання волосся. Незважаючи на це, даний медикамент можна використовувати далеко не всім. Так, наприклад, від застосування міноксидила варто відмовитися тим людям, у яких випадання волосся виникло на тлі курсу терапії фармацевтичними засобами, через неправильне харчування або через надмірний термічний вплив на волосся. З особливою обережністю до використання даного препарату варто поставитися і тим чоловікам, а також жінкам, у яких волосся почали випадати дуже різко, але при цьому від облисіння ні страждає ніхто з їх родичів. У таких випадках дуже важливо проконсультуватися у лікаря і тільки після цього з його дозволу почати використовувати міноксидил. Препарат не слід застосовувати без призначення фахівця і тоді, коли у людини є в наявності якесь серйозне захворювання. Ці ліки категорично протипоказані вагітним жінкам і матерям, які годують грудьми. Цілком можливо, що його використання в даних випадках може бути раціональним, але це ніяк не підтверджено, що становить небезпеку. Оскільки вплив даного препарату на плід не вивчено, це стає причиною того, що його використання неможливе і при плануванні вагітності. Ні в якому разі не можна використовувати міноксидил і тим людям, у яких в місці облисіння є будь-які порушення кожного покриву. Це може бути псоріаз, опік, лушпіння або будь-яке інше роздратування. Препарат протипоказаний і при підвищеній чутливості до його компонентів.

Міноксидил, який створювався як ліки, що знижують артеріальний тиск, здивував світ ще однією властивістю. Виявилося, що цей препарат здатний чинити стимулюючу дію на зростання волосяного покриву. Подібного ефекту від цього препарату ніхто навіть не очікував. У процесі створення цих ліків навіть не проводилися дослідження того, як цей препарат може впливати на андрогени, який зв'язок може бути у нього з розвитком чоловічих гормонів. У процесі подальшого дослідження нових, що відкрилися у міноксидила, властивостей з'ясувалося, що цей препарат здатний чинити прямий вплив на структуру і активність клітин волосяних цибулин, до речі, активно надаючи своє пряме призначення - поліпшення кровопостачання шкіри голови. До кінця цей ефект досі не досліджений, але препарат, як з'ясувалося, здатний значною мірою зменшити втрату волосся і значно збільшити зростання нових, а так само сприяти розвитку нових волосяних цибулин. Спочатку ця властивість міноксидила зазначалася, коли ліки прописували для внутрішнього застосування з метою лікування підвищеного артеріального тиску. Потім, що чиниться даним препаратом дію на волосся, було підтверджено, коли препарат був зроблений саме як зовнішній засіб для волосся - для лікування облисіння. Понад п'ятнадцять років цю властивість міноксидила піддавали різним випробуванням. Під час досліджень було з'ясовано, що препарат є абсолютно безпечним і дійсно здатний чинити досить сприятливу дію на волосся.

Міноксиділ (Minoxydin) або рігейн (Loniten, Lonolax, Lonoten, Prexidil, Regaine) - препарат, що володіє периферичним вазодилататорнид ефектом. Дія цих ліків спрямована на розширення резистентних судин, що сприяє зниженню артеріального тиску і зменшенню навантаження на серцевий м'яз. Вважається, що ефект розширення судин і здатність знижувати тиск цього препарату пов'язані з тим, що міноксидил здатний відкривати калієві канали в гладких м'язах вен і артерій. Використовують цей препарат найчастіше у випадках серйозних проблем, пов'язаних з підвищеним артеріальним тиском, коли використання інших препаратів такої дії не бажане. Як правило, ці ліки застосовують у комплексі з іншими препаратами. Розраховано ці ліки на внутрішнє застосування. На початку курсу лікування застосовують по п'ять міліграмів препарату на добу. Потім доза збільшується через кожні дві - три доби на дві з половиною - п'ять міліграмів на добу до повної нормалізації артеріального тиску. Доза препарату може дійти до десяти - двадцяти п'яти міліграмів на добу. Потім доза так само поступово зменшується. Приймається препарат по два рази на добу з інтервалом у дванадцять годин. Випускається це ліки у формі таблеток по п'ять міліграмів кожна. Оскільки дія міноксидила безпосередньо пов'язана з артеріальним тиском, курс лікування повинен бути визначений відповідним фахівцем і для кожної людини суворо індивідуально, щоб уникнути можливих небажаних наслідків.

Клонідін і міноксидил є двома препаратами, яким властиво знижувати артеріальний тиск. Якщо говорити про клонідин, то даний фармацевтичний засіб використовується для лікування артеріальної гіпертонії протягом вже досить тривалого проміжку часу. За весь цей час даний медикамент встиг себе зарекомендувати тільки з позитивного боку. Клонідін - це один з найпотужніших антигіпертензивних медикаментів, якому властиво надавати центральний вплив на нервову систему. Крім цього клонидину властиво також чинити свій вплив і на альфа-рецептори в головному мозку, при цьому стимулюючи їх. Дуже важливо в даному випадку пам'ятати про те, що клонидин можна використовувати далеко не з усіма медикаментами. Важливо відзначити і те, що досить часто даний препарат викликає численні побічні ефекти. Зате ніяких побічних ефектів досі не було виявлено з боку такого фармацевтичного засобу як міноксидил. Адже цей препарат також є досить потужним антигіпертензивним засобом, який використовують у боротьбі з підвищеним артеріальним тиском. Впливаючи на організм людини, міноксидил не впливає на центральну нервову систему, як це робить клонідин, а сприяє розслабленню м'язового шару стінки артерій. Дуже часто лікарі звертаються за допомогою до цього препарату саме тоді, коли всі інші медикаменти просто-напросто не допомагають хворому. Варто зазначити, що нормалізувати артеріальний тиск досить часто вдається і за допомогою спеціальних БАД (біологічно активних добавок).

Є певні медичні препарати, які називаються антихолінергічними, їх функція є протилежною тій, яку покликаний виконувати мотиліум. При їх одночасному прийомі антихолінергічний препарат нейтралізує дію мотиліуму і тому їх спільний прийом не має сенсу. Таку ж властивість мають і антацидні лікарські засоби. Вони, у свою чергу, призначаються разом з препаратами, що пригнічують секрецію і моторику шлунка. Прийом даного препарату після циметидину або натрію гідрокарбонату не доцільний, тому що ці речовини знижують дію цього медичного препарату. Прийом даного препарату з холінолітиками не має сенсу, так як ці препарати надають уповільнюючу дію на рухову функцію стінок шлунка. Деякі препарати здатні підвищувати концентрацію мотиліуму в плазмі крові. До них можна віднести антибіотики, які входять до групи макролідів. Це зитроцин, дінабак, азитрал, а так само протигрибкові препарати. Здатний підвищувати концентрацію цього медичного препарату і антидепресант - нефазодон. А ось з такими медичними препаратами, як нейролептики, до яких можна віднести: піракетам, пантогам, циклодол і тіаприд мотіліум може поєднуватися. Їх небажані побічні ефекти, до яких відносяться нудота, блювота, порушення травлення він здатний придушити, але при цьому їх основні властивості залишаться незмінними. У теорії цей препарат може вплинути на всмоктуваність препаратів, що приймаються одночасно з ним. Але спільний прийом з дигоксином і парацетамолом не викликав збільшення концентрації цих препаратів у крові. Правильно підібрані БАД (біологічно активні добавки) при прийомі даного препарату здатні значно прискорити процес лікування і знизити ймовірність виникнення деяких побічних ефектів від його застосування.

Мономіцин у формі розчину приймається всередину по двадцять п'ять міліграм чотири - шість разів на день. Це що стосується дорослих. Якщо ж говорити про дітей, маса тіла яких не досягає п'ятнадцяти кілограмів, то їм даний препарат можна давати по десять - п'ятнадцять міліграм вранці, в обід і ввечері. Дуже важливо, щоб між прийомами даного медикаменту був інтервал у вісім годин. Для використання мономіцину у вигляді розчину його слід розчинити в тепленькій водичці з розрахунку один до двох, тобто одна частина медикаменту і дві частини води. Якщо розчин призначений для дитини, тоді його можна підсолодити цукровим сиропом. У деяких випадках розчин розчиняють не у воді, а в молоці. Крім того, що даний препарат у вигляді розчину можна приймати всередину, його також можна ще й вводити внутрішньомишково. Дорослим вводять по двадцять п'ять міліграм розведеного розчину вранці, в обід і ввечері. Якщо ж говорити про дітей, то в даному випадку розчин також вводиться тричі на день, але тільки в кількості чотирьох - п'яти міліграм. Для ін'єкцій розчин слід розчинити в новокаїні або в спеціальній воді для ін'єкцій. У разі наявності у хворого такого захворювання як перитоніт, йому можуть ввести мономіцин ще й у черевну порожнину в кількості двадцяти п'яти - п'ятдесяти міліграм один раз на двадцять чотири години. Курс лікування цим медикаментом становить п'ять - сім днів і передбачає суворе дотримання здорового способу життя. При шкірному лейшманіозі терапія триватиме десять - дванадцять днів.

Володарка китайська - це досить відома на сьогоднішній день рослина, проте відомо вона в більшості випадків медичним працівникам або народним цілителям, так як саме вони використовують дану рослину в боротьбі з численними патологіями. Насправді ця рослина входить до складу дуже багатьох препаратів. Володарка китайська є складовим компонентом такої БАД (біологічно активної добавки) як Лянь-Янь. Крім цього вона входить до складу і гелю під назвою фаткапс. Давайте ж поговоримо про це геле більш детально. Що являє собою гель фаткапс? Даний гель - це один з кращих засобів по догляду за тілом. Його головною перевагою прийнято вважати те, що він дуже легко вбирається в шкірний покрив. Крім цього даному гелю притаманний і незрівнянно тонкий аромат, який не може не доставити задоволення. Що стосується його застосування, то в більшості випадків даний гель використовується для боротьби з целюлітом, так як при впливі зі шкірним покривом компоненти даного гелю допомагають шкірі повернути її колишню упругість і еластичність. Крім цього даний гель сприяє і спалюванню жиру, а також відновлює кровообіг в тканинах, очищає організм від шлаків і токсинів, прискорює обмін речовин і посилює активність ферментів. Більш того, даний гель при зіткненні зі шкірою розщеплює і ліпіди. Наносити його потрібно щодня вранці і ввечері на шкірний покрив не тільки сідниць, але і рук, а також стегон і спини. Тривалість терапії становить один - три місяці.

Фахівці в області дієтологи з Італії привселюдно говорять про те, що вживати пластівці кукурудзи, а тим більше в дуже великих кількостях, шкідливо для здоров'я. Шкодять такі пластівці в найперше фігурі людини, оскільки їм властиво збільшувати загальну масу тіла. Вчені, які працюють в одному з університетів Флоренції, звернули особливу увагу на всіх тих дітей, які вже в п'ятирічному віці мали в наявності початкову стадію такого захворювання як ожиріння. Вони спостерігали не тільки за п'ятирічними дітьми, а й за всіма тими, чий вік варіював у межах від п'яти до десяти років. Їм вдалося з'ясувати, що практично всі ці діти стали «заручниками» даного стану тільки через те, що вони щодня їли кукурудзяні пластівці. Дуже цікавим зведенням стало ще й те, що ці пластівці вони їли всього лише один рік. Існують й інші відомості щодо пластівців кукурудзи, які свідчать про те, що самі по собі вони не можуть підвищувати масу тіла. Даний ефект дає про себе знати тільки в тому випадку, якщо вживати дані пластівці поряд з цукровим сиропом, який містить в собі досить велику кількість калорій. Саме цукровий сироп знижує і секреторну працездатність шлунково-кишкового тракту. У підсумку, вживаючи даного роду продукти, у людини відзначається високе скупчення не тільки полінасичених жирних кислот, але ще й сахаридів. Дані компоненти, поза всяким сумнівом, сприяють відкладенню жирів. Крім цього кукурудзяні пластівці можуть стати причиною розвитку запорів, больових відчуттів в області живота і нудоти. У всякому разі, перед вживанням подібних продуктів було б вкрай бажано отримати консультацію дієтолога, який допоможе правильно збалансувати раціон.

Мономіцин - лікарський препарат, який має досить сильну протимікробну дію. Йому підвладні як грамотрицькі, так і грамположні мікроскопічні організми. Які ж показання до застосування даного фармацевтичного засобу? Мономіцин використовується для лікування практично всіх гнійних, а також запальних захворювань, причому різного місця розташування. Це і абсцеси плеври, і легені, і перитоніти, і недуги жовчного міхура, а також його ходів, і інфекційні захворювання сечовевидних шляхів. Даному медикаменту притаманно справлятися навіть з такою серйозною недугою як остеомієліт, який супроводжується запальним процесом кісткового мозку і його тканин. Даний препарат призначають і при запальних процесах тонкої кишки, а також у разі наявності таких недуг шлунково-кишкового тракту як: коліентерит, дизентерія і багатьох інших. Досить часто за допомогою до цього фармацевтичного засобу звертаються і тоді, коли хворому необхідно прочистити кишечник перед хірургічним втручанням. Чи відомі якісь протипоказання до використання мономіцину? Даний медикамент ні в якому разі не можна використовувати при серйозних захворюваннях як нирок, так і печінки. Наявність невриту слухового нерва також є приводом відмовитися від його застосування. З особливою обережністю слід поставитися до цього медикаменту і вагітним жінкам, а також матерям, які годують грудьми. При наявності схильності до алергічних реакцій даний медикамент можна приймати тільки під керівництвом фахівця.

Що таке диспепсія? У перекладі, це найменування захворювання, означає порушення травлення. Диспепсія буває різною. Але коли говориться про шлункову диспепсію, то мова йде про болючі відчуття і рухові порушення шлункового тракту, в його верхній частині, а не про порушення в роботі травних залоз, в результаті чого виділення пепсину і соляної кислоти зменшується. У функціональної диспепсії досить специфічні симптоми. До них можна віднести відчуття дискомфорту і болю в області шлунка. Болі, локалізовані в області правого або лівого підребер'я, до даної патології не відносяться. При описі дискомфортного стану хворі його описують по-різному, тому що у багатьох людей воно проявляється в різних варіантах. Зазвичай стан дискомфорту описують як дуже неприємні відчуття, причому больовими їх не можуть назвати. Ці відчуття дуже різноманітні. До них можна віднести почуття насичення їжею, що настає передчасно, відчуття тяжкості після прийому їжі, відрижка під час і після їжі, а іноді і нудота. Виникненню функціональної диспепсії сприяють неправильний спосіб життя і неправильний режим харчування. При його лікуванні іноді варто нормалізувати харчування, призначити дієту і стан поліпшується. Але в більшості випадків призначаються препарати, що сприяють більш швидкому відходженню їжі зі шлунка. До них відноситься такий лікарський препарат, як мотиліум. Його призначають у дозуванні один міліграм на кілограм ваги людини. Курс лікування становить приблизно два - три тижні, не менше.

Харчові отруєння стали відзначатися все частіше і частіше. Хто винен у цьому? Насправді причин отруєння їжею досить багато. Це і несвіжі продукти харчування, і недостатня гігієна рук, і потрапляння в організм людини численних бактерій і мікробів. Щоб попередити розвиток отруєнь їжею лікарі радять не тільки їсти їжу, приготовану вдома біля плити, але також стежити за своєю гігієною, вести здоровий спосіб життя і не пхати в рот все, що і де потрапило. Харчове отруєння може дати про себе знати і після споживання в їжу продуктів харчування з закінченим терміном придатності. Саме тому дуже важливо, щоб кожна людина дивилася на дату виготовлення продуктів, які вона вирішила купити, а потім і з'їсти. Досить часто люди труяться і грибами, а також лікарськими рослинами. Давайте розберемося, якими саме симптомами супроводжуються харчові отруєння. Найпершою ознакою, як правило, стає пронос. Потім відзначається підвищення загальної температури тіла, нудота, блювота, больові відчуття в області живота, а також озноб. При харчовому отруєнні слід негайно йти до лікаря. Особливо важливо це в тому випадку, якщо мова йде про дітей. Не обійтися в боротьбі з даного роду отруєннями і без такого лікарського препарату як мотиліум. Цей фармацевтичний засіб допомагає позбутися як нудоти, так і блювоти. Приймати його необхідно по одній таблетці три - чотири рази на день. Варто відзначити, що на сьогоднішній день у продажу є і така форма мотиліуму як лінгвальні пастилки. Це дуже зручно, оскільки приймаються при блювоті препарати, дуже часто виходять назовні разом з блювотними масами.

Оскільки мономіцин прийнято вважати досить ефективним і потужним фармацевтичним засобом, за допомогою до нього звертається не просто велика, а дійсно величезна кількість людей. Оскільки препарат сильний, він, поза всяким сумнівом, може викликати у хворих деякі побічні ефекти. Звернемо увагу всіх читачів на те, що всі ці побічні дії дають про себе знати тільки в тому випадку, якщо препарат приймається неправильно. Неправильне застосування мономіцину передбачає або збільшення його дозування, або надмірну тривалість терапії. Отже, які ж побічні ефекти можуть виникнути на тлі застосування даного медикаменту? Насамперед про себе може дати знати неврит слухового нерва. Застосування цього препарату може спровокувати також розвиток різних захворювань печінки або нирок. Різного роду диспепсичні явища - це ще один побічний ефект, який нерідко виникає при використанні даного медикаменту. До найрідкісніших побічних ефектів можна віднести пригнічення процесу дихання, а також м'язову слабкість. Що стосується особливих вказівок використання мономіцину, то в саму першу чергу варто зазначити, що даний засіб потрібно приймати або вводити під суворим контролем фахівців. Перед початком лікування дуже важливо переконатися в тому, що нирки і печінка хворого знаходяться в задовільному стані. Важливо запам'ятати ще й те, що даний препарат не можна використовувати ні з якими іншими антибіотичними засобами, яким властиво чинити негативний вплив безпосередньо на слуховий нерв.