Мрія кожного, хто стає старшим, повернути час назад і продовжувати жити в молодому тілі. Існує багато способів, які допомагають виглядати молодше, але було дуже мало ефективних методів боротьби з процесом старіння організму - до недавнього часу.
Вперше дослідники виявили важливий білок, який знижує здатність м'язів до відновлення по мірі старіння тіла. Завдяки цьому відкриттю, вчені змогли ефективно зупинити процес старіння м'язів у мишей, давши надію людям на подібне лікування в майбутньому.
Розгадка полягає в стовбурових клітинах, виявлених у м'язах. Під час вправ або при травмі ці стовбурові клітини активізуються і шляхом ділення утворюють нові м'язові волокна, які допомагають відновити м'язи. Коли вони більше не потрібні, вони ховаються в сховищі в м'язах і «сплять», поки не знадобляться знову.
Проблема старіючих м'язів у тому, що ці «фіксуючі» стовбурові клітини не переходять у стан спокою, коли в них немає потреби. Замість цього вони все більше і більше активізуються, надмірно множаться і діляться, змушуючи м'язи вмирати більш швидкими темпами. Оскільки м'язи мають лише обмежену кількість цих стовбурових клітин, чим швидше клітини вмирають, тим менш ефективно м'язи самовідновлюються.
Бажаючи дізнатися, чому стовбурові клітини активізується з віком, Ендрю Брек з центру регенеративної медицини головного госпіталю Массачусетса і Альберт Бессон з Королівського коледжу Лондона провели рентгеноскопію м'язів старих мишей і виявили в них більш високий рівень білка FGF2, який і стимулює ділення клітин.
Вчені припустили, що якщо підвищити в організмі кількість генів під назвою SPRY2, які інгібують FGF2, то стовбурові клітини будуть «дрімати», поки не знадобляться. Щоб перевірити цю теорію, дослідники вводили препарат, що містить SPRY2 для придушення рівня FGF2 у мишей. Звичайно ж, ліки зупинили падіння рівня м'язових стовбурових клітин у мишей.
При таких обнадійливих результатах і враховуючи той факт, що препарати для придушення FGF2 вже є на ринку, Брек і Бессон хочуть впровадити цю ідею в практику лікування людей. Проте вчені не розглядають це як спосіб збільшення тривалості життя, але більше як спосіб поліпшення життя в міру нашого старіння.