Мені набридло читати огляди, що оголошують нинішній 13-дюймовий MacBook Pro з двома Thunderbolt-портами незграбним непорозумінням, яке у всьому поступається дешевому і легкому MacBook Air, і чиє існування в лінійці яблучних ноутбуків позбавлене будь-якого сенсу. Головний талант Apple - це вміння заробляти гроші, все інше - і дизайн, і екосистема, і навіть процесори - вторинне. Іноді Apple помиляється і в цьому, але не в цьому випадку. Новий MacBook Pro 13 з двома Thunderbolt-портами дуже навіть непоганий.
Якщо порівнювати специфікації нового 13-дюймового MacBook Pro з двома Thunderbolt-портами з новим MacBook Air, не звертаючи увагу на зокрема і подробиці, легко дійти висновку про абсолютну перевагу останнього: Intel-чіпи 10-го покоління, вбудована графіка 11-го покоління, що перевершує таку ж вбудовану графіку в Pro в два рази. В одноядерних тестах Geekbench 5 результати у Air краще, ніж у Pro (MacBook Air c Intel Core i3 поступається MacBook Pro з Intel Core i7, але це єдиний виняток). У процесорів в MacBook Pro тактові частоти вище, але Apple переконувала, що ця перевага, сама по собі, нічого не доводить. Це ще не все, але для винесення вироку достатньо. Ноутбук, який дорожчий на сотні доларів, але нічим не кращий, пропонується визнати нікчемним і безглуздим. Але ми спробуємо розібратися.
Плюси 13-дюймового MacBook Pro
Почнемо «від противного»: за винятком нормальної клавіатури (типу «ножиці»), нові базові Pro з двома портами майже один-в-один ідентичні 13-дюймовим бюджетним MacBook Pro 2019 року. Ті ж процесори (8-го покоління), «найдавніші» в нинішній лінійці яблучних ноутбуків, той же контролер оперативної пам'яті (LPDDR3 SDRAM з тактовою частотою 2133 МГц) - повільні і такі, що обмежують обсяг оперативної пам'яті 16 Гігабайтами. Все так. Це той же комп'ютер, про який пару місяців тому писали що він був би «дуже непоганим маленьким ноутбуком, якби не його клавіатура».
Лаяли його за відсутність фізичної кнопки Escape. Це вважалося його головними недоліками, з приводу інших (товста рамка навколо екрану тощо) бурчали, але в реальному житті вони не заважали. «Замініть клавіатуру і поверніть Escape» - вимагали користувачі. Що і було зроблено. MacBook Pro дуже живучі. Моєму вже 8 років, за цей час проблеми, через які довелося звертатися до ремонтників, трапилися тільки один раз. 8 років - екстрим, але протягом трьох-чотирьох років MacBook Pro 2019 і 2020 року, якщо у перших з них нічого не трапиться з його клавіатурою, залишаться цілком працездатними. Це не недолік.
Порівняння продуктивності MacBook Pro і MacBook Air
Apple доводила, що вищі тактові частоти і велика продуктивність - не одне й те саме. Чиста правда. І що найкращі результати тестів мають значення. Обидва ці твердження - правда, але не вся правда. Ось середнє арифметичне результатів сотень тестів Geekbench 5 для бюджетних MacBook Pro і MacBook Air цього року. «SC» це тести продуктивності одного ядра, а «MC» - всіх ядер разом:
- MacBook Air c Intel Core i3 з тактовою частотою 1,1 ГГц: SC 1002, MC 1998;
- MacBook Air c Intel Core i5 з тактовою частотою 1,1 ГГц: SC 1055, MC 2645;
- MacBook Air c Intel Core i7 з тактовою частотою 1,2 ГГц: SC 1102, MC 2843;
- MacBook Pro c Intel Core i5 з тактовою частотою 1,4 ГГц: SC 928, MC 3828;
- MacBook Pro c Intel Core i7 з тактовою частотою 1,7 ГГц: SC 1037, MC 3911.
Результати тестів Geekbench 5 для MacBook Pro 2019 і 2020 років майже ідентичні, відмінності в рамках статистичної похибки. Результати одноядерних тестів майже однакові, і на користь Air. У багатоядерних тестах Pro «рве» Air на британський прапор.
Але це не вся правда. У Air використовуються процесори Ice Lake Y-класу, з дуже низькими вимогами до тепловідведення. Процесори Y-класу призначені для використання в дуже тонких і легких ноутбуках, навіть без вентиляторів. У MacBook Air вентилятор є, і він зовсім не бутафорський - але протягом скільки-небудь тривалого часу справлятися з важким навантаженням і працювати на максимумі можливостей процесори Y-класу не можуть.
Процесори U-класу довше витримують навантаження, система охолодження в MacBook Pro значно ефективніша, ось і вся різниця. Air призначений для виконання «легких» завдань: перегляду веб-сторінок, читання нашого Telegram-чату, відео, роботи з електронними таблицями, набору текстів, простеньких ігор. Як засіб останнього шансу (якщо щось потрібно зробити терміново, а нічого іншого під рукою немає) він впорається і з рендерингом відео, і з найважчими фільтрами в Photoshop, але це не його робота. MacBook Pro, навіть 13-дюймовий, бюджетний і з процесорами 8-го покоління всередині, з рендерингом та іншою важкою роботою справляється.
Для завдань, що вимагають серйозної графічної продуктивності, однаково не підходять ні 13-дюймові MacBook Pro, ні MacBook Air. Для цих завдань потрібні потужні дискретні графічні процесори, наприклад такі, як у 15- або 16-дюймових MacBook Pro. 13-дюймовий MacBook Pro з чотирма портами Thunderbolt і процесором 10-го покоління класу U, природно, продуктивніше, ніж бюджетні моделі, але вони дорожчі. І точно так само вони не підходять для завдань, що вимагають серйозної графічної продуктивності.
А ще, у всіх 13-дюймових MacBook Pro порівняно з MacBook Air:
- більш яскравий екран (500 кд/кв.м проти 400 кд/кв.м);
- ширша колірна гама P3;
- аудіосистема хоч і ненабагато, але краще.
Чи є Touch Bar перевагою MacBook Pro або це його родове прокляття - питання залишається відкритим. Але після того, як клавіші Escape і Touch ID (вона ж Вкл/Викл) були відокремлені від Touch Bar і знову стали фізичними, я проти Touch Bar нічого не маю. У MacBook Pro - Touch Bar, у MacBook Air - традиційний ряд F-клавіш.