Напевно, ні в кого не залишається ні найменшого сумніву в тому, що компанія Apple на чолі з її співзасновником Стівом Джобсом сприяла розробці та популяризації запам'ятовувальних пристроїв протягом усього періоду розвитку комп'ютерної техніки.
Наприклад, у 1980-их був розроблений 3.5-дюймовий дисковод для гнучких дисків Sony, але Apple почала працювати над запам'ятовуючими пристроями власного виробництва навіть раніше, ніж вийшла ОС Mac. Один з авторів інтернет-видання 9to5.mac Крістіан Зібрег (Christian Zibreg) разом зі своїми приятелями виявив на аукціоні eBay девайс, який ви бачите на фото, - це прототип жорсткого диска NISHA з кольоровим логотипом Apple. Він виготовлений і поміщений у напівпрозорий корпус, і є оригінальним у своєму роді. Це зовсім не Hard Disk 20, представлений Apple 17 вересня 1985 року спеціально для використання з Macintosh 512K, і зовсім не Hard Disk 20SC.
Останній продукт - перший SCSI-диск, вироблений Apple 1986 року для Macintosh Plus на зміну попередньому Hard Disk 20. Можливо, продукт, який ви бачите на фото, міг являти собою ранній прототип одного з жорстких дисків виробництва Apple, але це також міг бути проект девайса, так і не вийшов у виробництво. Продавець не надає роз'яснення з цього приводу, оскільки диск ніколи не запускався. Проникливі читачі знають, що в минулому Apple розробляла запам'ятовуючі пристрої, і вищезгаданий Hard Disk 20 служить наочним прикладом того, наскільки закритою була комерційна інформація в компанії того часу.
Apple розробила і зробила цей жорсткий диск виключно для Mac-ів (крім Macintosh XL), і він не був сумісним з будь-яким іншим комп'ютером виробництва Apple або іншими платформами. Поява інтерфейсу SCSI зробила Hard Disk 20 застарілим, так що Apple практично припинила його виробництво. Такі дії щодо пристроїв зберігання інформації були швидше за все спровоковані конкуренцією всередині компанії між командами розробників Lisa і Macintosh протягом 1980-х років. Енді Хертцфельд (Andy Hertzfeld), один з розробників команди Apple Macintosh в ті часи, який тепер працює на Google, розповів про особливості роботи з Джобсом у своїй статті за 1983 рік.
"У 1980 році Apple знову зазнала реорганізації, з'явився новий підрозділ для розробки дисків, очолюваний Джоном Веннардом (John Vennard), відповідальним за розробку жорсткого диска під кодовою назвою" Pippin "і гнучкого диска наступного покоління під кодовою назвою" Twiggy ". Обидва пристрої спочатку призначалися для проекту Lisa, а в кінцевому рахунку - для всієї лінійки продукції Apple. На прохання Рода Хольта (Rod Holt) я описав деякі питання діагностики для Twiggy, що використовується з Apple II, але я був щасливий, коли вони замість мене перевели у відділ з розробки дисків Річа Вільямса (Rich Williams), оскільки концентрація уваги виключно на жорстких дисках здавалася мені досить нудною перспективою. Проект гнучкого диска для Apple II авторства Воза набагато випереджав розробки конкурентів, тому Apple була впевнена, що і надалі не здасть лідируючі позиції. Проект Twiggy тримався також за рахунок амбіцій розробників, і навіть перевершив впровадження можливості збільшення вчетверо обсягу зберіганої інформації на стандартних floppy-дисках, подвоєння швидкості передачі даних (для цього були необхідні носії більш високої щільності), використання інших інноваційних прийомів, таких як управління частотою обертання мотора, що сповільнило швидкість обертання диска на зовнішніх доріжках для запису на них більшого обсягу інформації ".
В офіційній біографії Стіва Джобса Волтер Айзексон цитує Хертцфельда:
"До складу Apple входив корпоративний підрозділ, спеціально створений для розробки запам'ятовувальних пристроїв; воно розробило систему під кодовою назвою Twiggy, яка змогла б записувати інформацію на тонкі 51/4-дюймові гнучкі диски, так добре відомі читачам старші. Але перед самим виходом Lisa навесні 1983 року стало ясно, що в процесі розробки Twiggy були допущені помилки. Але оскільки в Lisa був передбачений свій жорсткий диск, сформована ситуація не виглядала настільки катастрофічною. Але в Mac не був передбачений жорсткий диск, що давало привід для хвилювань. "Команда розробників Mac почала панікувати, - говорив Хертцфельд. Ми повністю розраховували на Twiggy, у нас не було чим його замінити ".
І тоді Джобс разом з двома представниками команди розробників Mac вирушили до Японії, сіли на надшвидкісний пасажирський експрес, що відправляється з Токіо, щоб відвідати виробничі потужності заводу Sony, де робили новий 3.5-дюймовий дисковод для гнучких дисків. У той час у японської компанії навіть не було робочого прототипу, що викликало у Джобса відкрите обурення. Під час туру по заводу Sony він обурився:
"Навіщо ви мені це показуєте? - огризнувся Джобс під час однієї із зупинок. - Невже це жарт? Будь-хто може створити дисковод краще ".
І хоча Джобс наказав Бобу Белвіллу (Bob Belleville) продовжити роботу з Alps, щоб зробити свій власний дисковод для гнучких дисків, і згорнути всі проекти з Sony, Белвілл не корився і продовжував таємно працювати з інженерами Sony. Разом з тим, японський гігант вислав інженера, який розробив проект дисковода, в офіси Купертіно, де він повинен був всіляко уникати зустрічей з Джобсом. Одного разу інженер навіть зник у підсобці під час несподіваної появи Джобса в робочому просторі команди з розробки Mac. Коли в травні 1983 компанія Alps визнала, що їм буде потрібно ще принаймні 18 місяців, щоб завершити роботу над клоном диска Sony, Джобс запанікував, та й інвестор Майк Марккула (Mike Markkce) теж не прийшов у захват. На щастя, у Белвілла було рішення:
"Нарешті, втрутився Белвілл, сказавши, що скоро буде готовий альтернативний пристрій. На мить на обличчі Джобса промайнула тінь замішання, але потім йому все стало ясно. «Ах ти, сучий син!», - промовив Джобс. Але сказав він це зовсім не в гніві, - на його обличчі сяяла посмішка. Як тільки Джобс усвідомив, яку послугу зробив Белвілл компанії в команді з іншими інженерами, створивши диск за спиною начальства, Стів забув про гордість і подякував їм за непокору, адже вони все зробили правильно ".