Всі випадкові збіги не випадкові.
Жила-була одна компанія. Жила добре, продажі йшли, але глава компанії розумів, що вона може набагато більше. І ось, в один дощовий день, він одягнув свої джинси, чорну водолазку і круглі окуляри, сів в улюблений Mercedes SL55 AMG, який іноді любив міняти на новий, і відправився за покупками в торговий центр. Глава компанії виявив, що навколо хоч і були торгові центри, але всі вони не користувалися достатньою популярністю: в одного розташування незручне, в іншого - погана навігація, в третьому взагалі паркінгу немає. «Ось воно», - подумав він, і вирішив побудувати свій торговий центр.
Будівництво йшло бурхливим ходом. Компанія орендувала землю, підвела всі необхідні комунікації, труби, електрику, побудувала стіни, а потім зробила першокласний ремонт, який ще й оновлювала раз на кілька років. Найняла величезний штат охоронців, прибиральників і адміністративний персонал для обслуговування свого торгового центру. Дала рекламу в газетах, на радіо, по телевізору.
Магазини швидко примітили новий торговий центр «Яблуко». У нього виявилося дуже вигідне розташування і вихід на багатьох потенційних покупців. 3-х поверховий підземний паркінг, просторі холи, швидкісні ліфти - це була мрія будь-якого продавця. Не дивно, що торгові площі в цьому центрі розходилися як гарячі пиріжки: іноді компанії навіть доводилося добудовувати нові приміщення, оскільки на всіх просто не вистачало.
Один з продавців торгував дуже популярними іграшками і вирішив отримати кращу точку в ТЦ - недалеко від центрального входу, поруч з ліфтами, та й приміщення урвав собі немаленьке. Заробіток у нього на цьому місці йшов дуже добре, мільйони так і текли в кишеню. Торговий центр заробляв на оренді, всі були у виграші. Він навіть розмістив великий рекламний банер цього магазину на фасаді, бажаючи допомогти продавцю ще більше наростити прибуток.
Так і вели вони справи спільно. Іноді торговий центр влаштовував спеціальні заходи, встановлював сцену, проводив різні конкурси, і цей продавець був одним з його улюблених, тому активно брав участь у таких заходах. Людей в його магазин йшло ще більше.
Історія успіху, але...
В один день головний продавець Свинні піднявся в офіс до голови торгового центру і молвив:
Том здивовано поправив очки і сказав:
Продавець все більше лютував і заявив:
Голосно фиркнувши, Свинні грюкнув дверима.
Уражений такою поведінкою, Том розпорядився, щоб адміністративний персонал вночі звільнив приміщення, в якому був магазин Свинні. Товар виставили на вулицю, його швидко розтягнули.
Наступного дня Свинні знову прийшов до Того:
Том відповів:
Так вони і розійшлися, і тепер колись кращих партнерів розсудить тільки суд. Як ви думаєте, хто правий у цій історії?
Казка ця не брехня, і в ній натяк, жадібному Свині урок.