Яванське яблуко являє собою вічнозелене дерево висотою до 15-17 м. Культурні сорти досягають не більше 5 м. Ствол короткий, товщиною 20-30 см, з блідо-рожевою, що обсипається корою.
Гілки утворюються майже над самою землею. Листя серцевидне або ланцетне, синювато-зеленого відтінку, в довжину до 25 см, в ширину до 13 см.
Квітки непоказні, жовтувато-білі, складаються з 4-х пелюсток і численних тичинок, зібрані в суцвіття бабочки.
Плоди грушевидні, гладкі, блискучі, зелені або рожеваті, до 5 см в довжину і 4 см в ширину. М'якоть біла, хрустка, на смак кисла, ароматна. Містить 1-2 насіння.
Плодоношення настає на 5 рік життя дерева. Урожай щорічний, рясний. З одного дерева можна отримати до 600 плодів.
Батьківщиною цієї рослини є Східна Малайзія. Яванське яблуко в дикому вигляді росте на півострові Малакка, на Нікобарських і Андаманських островах. З давніх часів вирощується на Філіппінах, у Таїланді, Індії, Лаосі, у В'єтнамі. У середні століття набуло поширення на островах Занзібару і Пемба. З 19 століття культивується на Ямайці, в Сурінамі та островах Аруба, Кюрасао, Бонайре.
Ця культура теплолюбна, тому у відкритому ґрунті може вирощуватися тільки в тропічних країнах. Віддає перевагу напівзатененим ділянкам. Добре переносить посуху, але краще розвивається і плодоносить при помірному і рясному поливі.
Розмноження проводиться за допомогою черенків, насіння і відводків.
Застосування яванського яблука
Плоди яванського яблука вживаються в їжу свіжими, вареними, тушкованими. З них готують різноманітні соуси, салати, солодкі страви, роблять варення, джеми, компоти, маринади. Рожеві плоди більш соковиті, їх вживають у свіжому вигляді, посипаючи сіллю.
З листя цієї рослини отримують ефірне мало, що застосовується в медицині і косметології.
Плоди сизигіуму не підлягають зберіганню. Використовуються відразу після збору.