включайся в дискусію
Поділися з друзями
Зброя справжньої жінки - це туфлі на шпильці, і з цим складно посперечатися. Таке взуття не просто дарує панянкам кілька сантиметрів зросту, а й надає неймовірну сексуальність, жіночність і шарм, які завжди притягують погляди і хвилюють чоловіків. Навіть у гардеробі жінок, які не носять підбори, обов'язково знайдеться пара «на вихід» - розкішні шпильки, що дозволяють відчувати себе фатальною звабою. Це взуття ніколи не вийде з моди. Може змінитися висота шпильки, колір або матеріал, але суть залишається незмінною.
Особливості та привілеї
Шпилька - тоненький каблук на основі стрижня з металу, який може бути обтягнутий різними матеріалами. Висота такого каблука - від 9 до 12 сантиметрів в середньому, але зустрічаються і моделі «карколомної висоти» - від 15 сантиметрів і вище. Як правило, такі туфельки мають ще й платформу. Класичні туфлі на шпильці мають акуратний заокруглений носик, але в моду раз у раз входить носок довгий, загострений, відкритий (при цьому виріз може бути як крихітним, так і таким, що відкриває три-чотири пальчики).
Серед взуття на високому підборі саме шпильки роками утримують лідируючі позиції. Це пов'язано з тим, що вони дуже елегантно виглядають, роблять образ витонченим і жіночним, підходять практично до будь-якого наряду. Крім того, туфлі на шпильці роблять походку жінки плавною і сексуальною, а також візуально роблять ноги довшими і стрункішими. Загалом взуття на тонкій шпильці перетворює жінку - постава стає королівською, бюст розправляється, а бідра стають дуже спокусливими. Всі ці переваги панянки з'ясували для себе багато років тому.
<
Туфлі на високому каблучці - прабатьки сучасних шпилок, носили ще в середині 16 століття. Тоді взуття висотою до двадцяти сантиметрів говорило про високий соціальний статус людини, і чим вищим був каблук, тим вищим було становище власника таких туфель. До речі, носили підбори і жінки, і чоловіки. Правда, взуття ця була незручною і модна публіка відчувала чималі страждання, надягаючи її.
У 18 столітті - ері шика і розкоші у всьому, туфлі на шпильці були дуже популярні при дворі Людовика XVI у Франції. Підбори французьких знатних дам були настільки високі, що пересуватися вони могли лише з тростиною або за допомогою служниць. У натовпі знатних дам було складно не помітити, так як вони були на голову вище всіх інших. Підкоряючись моді, панянки були готові пересуватися з воістину черепашачою швидкістю - високий каблук не дозволяв ходити швидше. Втім, скоро таке взуття втратило популярність, оскільки велику частку світських розваг зайняли бали, а танцювати на шпильках було рішуче неможливо.
У 19 столітті перші туфельки, схожі на сучасні шпильки, одягнула у світ муза французького дизайнера Андре Перуджіа - співачка Містінгет. Вона була іконою стилю для сучасників і взуття швидко здобула захоплення інших жінок. Перуджіа досі вважається винахідником класичної шпильки - йому належить ідея створити тоненький каблук з металевим стрижнем всередині. Ще один дизайнер, який створював взуття на шпильці в той же час - італієць Рождер Вів'єр. Він вважав за краще виготовляти туфлі з розкішним, вичурним дизайном, який подобався забезпеченим покупцям. Ті, в свою чергу, викликали захват у простих городян, і кожна леді мріяла мати шпильки в своєму взуттєвому шафчику.
Понад десять років Вів'єр співпрацював з Крістіаном Діором. Іменитий дизайнер був упевнений, що витончений, високий каблук - найкраще обрамлення для його одягу. У середині століття моделі Діора вперше вийшли на подіум у туфлях цього Вів'єра. Історики моди зазначають, що саме на шпильках від Роджера Вів'єра прибула на коронацію Єлизавета II.
Ще одна значуща фігура - Сальваторе Феррагамо, італієць, який в цей же час створював колекції туфель на шпильці. Клієнтами цього дизайнера взуття були Мері Пікфорд, Мерилін Монро і Одрі Хепберн.
Зрозуміло, взуття, яке носили такі визнані ікони стилю, незабаром захотіли мати всі жінки світу. Наприкінці 60-х років і на початку 70-х шпильки не просто були на піку популярності, а й диктували, як має виглядати жіночий образ загалом. Тоді панянки на шпильках з'являлися на вулицях міст щодня, і високий каблук тоді вважався абсолютно повсякденним.
У нинішній час, коли жінкам важливо бути мобільними та енергійними, туфлі на шпильці вже, звичайно, не є взуттям на кожен день. Але з урочистої нагоди кожна друга панянка вдягає саме їх.
Моделі
Існує кілька видів туфель на шпильці, які варіюються від класики до модерну. В першу чергу, відрізняються вони висотою самої шпильки. Класичною вважається модель з каблуком 10-12 сантиметрів. Існують і повсякденні шпильки - тоненький каблучок в цьому випадку може не перевищувати і 5 сантиметрів. Авангардні ж моделі, де шпилька йде в комбінації з платформою, допускають і висоту до 20 сантиметрів. Платформа при цьому може бути як прихованою, так і бути частиною всієї підошви.
Сама шпилька може бути обтягнута тим же матеріалом, що і саме взуття, тоді модель має однаковий колір. Але не рідко зустрічаються і шпильки, в яких каблук відрізняється за кольором (наприклад, легендарні шпильки від Крістіана Лабутена), може бути металевим (під золото або срібло).
Класичні туфлі на шпильці не мають застібок, але в колекціях щороку з'являються і моделі з ремінцями. Застібка може облягати щиколотку або йти вище пальчиків. Моделі, що підкреслюють витончені щиколотки, користуються великою популярністю у дівчат з довгими, стрункими ніжками.
Також популярні моделі з «декольте», що відкривають один або кілька пальчиків. Відкритий мисок виглядає зворушливо, але одночасно сексуально, і дизайнери пропонують варіанти «вирізів» на будь-який смак - від крихітної крапельки до досить великого, що відкриває два або три пальці. Важливо не забути, що для такого виду шпилок обов'язковий бездоганний педикюр, а колготки або панчохи під них не надіти.