Археологи виявили в південноафриканській печері Куперс одне кістяне знаряддя праці і 11 псевдорудій, які датовані між 1,4 і 1 мільйоном років тому. Єдиним ідентифікованим гомінідом на цій стоянці виявився масивний австралопиток. Вчені вважають, що знаряддя застосовувалося для викопування клубнів, видобутку термітів і розподілу фруктів. Стаття опублікована в.

Французькі палеопатологи досліджували шість трепанованих черепів, виявлених у середньовічному монастирі. Виявилося, що всупереч медичним трактатам, які рекомендували робити цю процедуру при черепно-мозкових травмах, хірургічна операція проводилася на людях, які страждали від неврологічних розладів. Стаття опублікована в.

Проаналізувавши вміст і ізотопні співвідношення ртуті в сланцях з давньої платформи Пілбара в Західній Австралії, геохіміки дійшли висновку про існування зв'язку між вулканізмом і ранніми сплесками концентрації кисню в океанах Землі в архейському еоні. Вивітрювання базальтів, що утворилися до інтервалу оксигенації, відзначеного близько 2,45 мільярда років тому, призвело до надходження в океан значної кількості фосфору та інших поживних речовин. Їх приплив сприяв зростанню біологічної продуктивності, результатом чого стало підвищення рівня кисню. Про дослідження повідомляє стаття в журналі.

Біоархеологи досліджували останки жінки 20-30 років, яка жила в Стародавньому Китаї близько 475-221 років до нашої ери, і з'ясували, що вона страждала карликовістю. На багатьох її кістках і суглобах спостерігалися серйозні патології, що не дозволяли їй фізично займатися сільським господарством. Водночас жінка, на думку вчених, не була вигнанцем у своєму суспільстві, нормально харчувалася і була похована як усі. Результати дослідження опубліковані в.