Біологи розробили спосіб діагностувати депресивний розлад за аналізом крові з чутливістю близько 80 відсотків. У його основі лежить визначення концентрації білка BDNF - нейротрофічного фактора мозку, який допомагає нейронам правильно функціонувати і розвиватися. Як виявилося, його рівень корелює з депресивним і біполярним розладами у пацієнтів, а також з тяжкістю розладів і прийомом антидепресантів. Діагностична кількість фактора в сироватці крові виявилася меншою за норму майже вдвічі. Дослідження опубліковано в журналі.
За даними ВООЗ від депресії зараз страждає близько 300 мільйонів осіб по всьому світу. Найчастіше це захворювання діагностує фахівець-психіатр, використовуючи питання про зміни в настрої, втрату інтересу до повсякденних занять, якості сну та апетиту. Існують і стандартизовані підходи - до них належать шкала депресії Бека, яка була розроблена ще півстоліття тому, а також більш нові опитувальники. Однак часто розлад залишається не діагностованим, адже не кожен у стані депресії готовий на візит до лікаря.
Щоб допомогти таким пацієнтам, вчені розробляють нові методи діагностики афективних розладів - наприклад, на основі аналізу крові. Попередні дослідження за допомогою імуноферментного аналізу показали, що в крові пацієнтів з депресією знижено рівень нейротрофічного фактора мозку BDNF, який сприяє виживанню, диференціюванню та утворенню нових зв'язків нейронів. Зниження кількості цього білка властиве для багатьох психічних захворювань, що можна використовувати для діагностики. Але у такого підходу є істотний мінус - класичний імуноферментний аналіз не дозволяє достовірно відрізнити зрілий BDNF від його прекурсора proBDNF. Ці білки виконують різні функції, тому важливо відрізняти їх один від одного, щоб визначити діагностичну кількість.
Дослідники з психіатричної лікарні Юннаня під керівництвом Ліін Ліня (Liying Lin) протестували новий спосіб визначення концентрації BDNF в крові 90 пацієнтів з депресією, 15 з біполярним розладом, а також у 14 осіб які робили спробу самогубства за останні 10 років. У них взяли зразки крові, в яких виділили сироватку і лімфоцити, після чого зразки нанесли на плашки з антитілами до BDNF, які пов'язують фактор, як при звичайному імуноферментному аналізі. Однак вчені використовували більш точні антитіла, які селективно пов'язували фактор і не пов'язували його прекурсор, а також власний протокол проведення аналізу. Їх спосіб дозволяє відрізняти BDNF від proBDNF з імовірністю 95 відсотків, тоді як у класичних протоколів вона від 9 до 67.
Різниця в вмісті BDNF в сироватці крові пацієнтів з депресією і без неї підтвердилася - у першої групи білка дійсно було менше (p < 0,0001). При цьому відмінності були і всередині групи пацієнтів з депресією: BDNF було менше у людей з важкою депресією порівняно з помірною (p < 0,05), а також у тих, хто не приймав антидепресанти порівняно з тими, хто їх приймав (p < 0,01). Рівень білка був нижче і у тих, хто робив спробу самогубства, а ось різниці між депресією і біполярним розладом не виявилося.
Тоді біологи визначили рівень BDNF, який дозволив би з достовірністю 82,8 відсотка передбачити депресію: 12,4 нанограма на мілілітр. При цьому в контрольній групі здорових пацієнтів середній рівень білка був майже вдвічі більшим. Це значення згодом може бути використано для клінічної діагностики, вважають автори.
У хворих депресією часто спостерігається посилення запального процесу, тому дослідники проаналізували вміст BDNF і його прекурсора в імунних клітинах - лімфоцитах. Вони зруйнували клітини і так само виділили з них BDNF за допомогою ІФА зі своїми антитілами. Рівень обох білків у лімфоцитах був, навпаки, вищим у пацієнтів з депресією. Такий результат дозволяє припустити участь цих клітин у розвитку депресії і вимагає подальшого дослідження.
Розробка нових методів діагностики афективних розладів заснована не тільки на фізіологічних показниках. Депресію вже навчилися діагностувати за допомогою нейромереж: існують навіть ті, що можна використовувати зі смартфона.