Міжнародна група астрономів за допомогою космічних телескопів «Хаббл» і «Спітцер» виявили кандидата на звання найбільш далекої з відомих галактик, а також вперше спектрально виміряли відстань до такого віддаленого об'єкта. Виявилося, що ми бачимо галактику GN-z11 такою, якою вона була через всього 400 мільйонів років після Великого Вибуху, що на 150 мільйонів років покращує результат попереднього рекорду, EGSY8p7. Про це повідомляє прес-реліз, опублікований на офіційному сайті «Хаббла», дослідження прийнято до публікації в (препринт).
Спочатку галактика була виявлена оглядом CANDELS/GOODS-N, проте для її однозначної ідентифікації та вивчення властивостей астрономи вдалися до допомоги космічних обсерваторій - «Хаббла» і «Спітцера». Завдяки телескопам авторам вдалося вивчити спектр об'єкта, який і вказав на величезне значення червоного зсуву (доплерівського зміщення, викликаного розширенням Всесвіту), z = 11.1. Ця величина вказує на те, що ми бачимо галактику такою, якою вона була всього 400 мільйонів років після Великого Вибуху, а значить, всього через 200 мільйонів років з моменту виникнення перших зірок.
З спектра астрономам вдалося визначити й інші важливі параметри зоряної системи. Зокрема, виявилося, що вона в 25 разів менша, ніж Чумацький Шлях і в 100 разів менш масивна. Разом з тим, швидкість зіроутворення в ній в 20 разів перевищує таку в нашій Галактиці, з чим автори пов'язують її високу світність - в три рази вище, ніж у аналогічних об'єктів на зміщеннях z = 6-8 (600 і більше мільйонів років після Великого Вибуху).
Попередня галактика-рекордсмен ставилася до так званої епохи Реіонізації (527-980 мільйонів років після Великого Вибуху), коли міжзоряне середовище було непрозоре для ультрафіолетового випромінювання. Останнє поглиналося нейтральними атомами водню, що викликало їх іонізацію. Новий об'єкт відноситься до епохи, що передувала Реіонізації. Існування таких яскравих об'єктів на цьому етапі розвитку Всесвіту не передбачається сучасними теоріями і автори не знають, який механізм стоїть за його освітою.
Нове відкриття викликало деякий скептицизм серед астрономів. Так в обговоренні на сторінці Сергія Попова (співробітник ДАІШ МДУ) астрофізик Ігор Чилінгарян (ГАІШ МДУ, Гарвард-Смітсонівський Центр Астрофізики) зазначає, що роботи цього наукового колективу, присвячені галактикам на великих червоних зміщеннях, не викликають у нього довіру. Зазирнути в епоху Реіонізації і раніше, за задумом вчених, зможе інструмент нового покоління, телескоп Джеймса Вебба.