Особливості соціальної взаємодії людини значно впливають на показники її суб'єктивного фізичного та психічного стану. Це з'ясували американські вчені, які на основі піврічних даних про фізичну активність і спілкування майже 700 учасників побудували класифікатор, що визначає їх стан. Модель, детальніше про яку повідомляється в статті, опублікованій в журналі, виявилася точніше при включенні соціальних зв'язків як незалежної змінної.
Коло спілкування, а також міцність і характер встановлених у ньому зв'язків сильно впливають на стан і життя людини. Стосується і здоров'я, причому не тільки психічного, але і фізичного: дослідження показують, що в соціальних групах досить швидко поширюється ожиріння, а спілкування з курцями підвищує шанси розвитку залежності від нікотину.
При цьому на життя людини, зрозуміло, можуть впливати й інші, індивідуальні фактори, що не залежать від його основного кола спілкування. Саме тому залишається незрозумілим, наскільки значиму роль соціальні зв'язки насправді відіграють у житті людини поза можливими сторонніми змінними.
З'ясувати це вирішили вчені під керівництвом Сувень Лінь (Suwen Lin) з Університету Нотр-Дама (Індіана, США). Вони побудували статистичну модель, в якій різні дані про здоров'я людини передбачаються за допомогою аналізу демографічної інформації, а також інформації про фізичну активність і соціальні зв'язки - разом і окремо.
У дослідженні взяли участь 698 студентів. Вони надали інформацію про своє поле (вік учасників не враховувався при аналізі, оскільки всі вони входили в одну вікову групу - від 17 до 19 років) і півроку носили фітнес-трекер для реєстрації щоденної активності, середніх показників серцевого ритму і сну. Протягом цього часу за допомогою програми на мобільних телефонах добровольців вчені збирали дані про повідомлення і дзвінки учасників дослідження, формуючи патерн їх спілкування: кількість осіб, з якими підтримується постійний контакт і близькість цього контакту.
Зібрана інформація була використана для алгоритму-класифікатора, який на основі вихідних даних про демографію, активність і спілкування учасників робить висновки про чотири показники їх життя: рівні стресу, щастя, позитивному настрої і суб'єктивному фізичному здоров'ї. Для надання цієї інформації учасники заповнювали спеціальні опитування кілька разів протягом дослідження.
Для побудови класифікатора вчені використовували кілька моделей, найбільш ефективними з яких виявилися метод k-найближчих сусідів, метод опорних векторів і алгоритм random forest - всі вони показали однакову точність класифікації. За допомогою навчених алгоритмів вчені показали, що включення патерну соціальної взаємодії до моделі класифікації значно підвищує її точність: за показниками стресу на 38 відсотків, за показниками щастя на 65 відсотків і на 55 і 54 відсотки - для позитивного настрою і суб'єктивної оцінки фізичного самопочуття.
Таким чином вчені показали, що особливості соціальної взаємодії Севастополя корелюють з показниками його фізичного та психічного самопочуття і значуще доповнюють вплив демографічних показників та інформації про патерни його фізичної активності.
Від міцності соціальних зв'язків також залежить і те, як протікає процес старіння. Наприклад, два роки тому вчені показали, що добрі стосунки з людьми в похилому віці пов'язані з уповільненням погіршення когнітивних функцій.