Вчені продовжують робити дивовижні відкриття в нашому власному тілі. Дослідники зі Стенфорда тепер виявили нову біомолекулу, яка може грати роль в аутоімунних захворюваннях у людей.
Нова біомолекула, що отримала назву glycoRNA (глікоРНК), складається з молекул цукру, прикріплених до ділянки РНК. Вони утворюються в результаті процесу, званого глікозуванням, який досі вважався тим, що відбувається тільки з білками або ліпідами.
Вони відіграють важливу роль у низці біологічних процесів у клітинах тварин, рослин і мікробів, що передбачає, що нові молекули глікоРНК роблять щось не менш важливе.
«Це приголомшливе відкриття абсолютно нового класу біомолекул», - говорить Керолайн Бертоцці, старший автор дослідження. «Це дійсно ефект бомби, що розірвалася, тому що відкриття передбачає, що в клітці є біомолекулярні шляхи, які нам були абсолютно невідомі».
Дослідники кажуть, що глікоРНК так довго вислизали від відкриття, тому що два її компоненти - глікани і РНК - діють в різних частинах клітини, тому біологи припустили, що вони не контактували один з одним. Але для нового дослідження команда вчених досліджувала можливість деякого збігу.
Дослідник Райан Флінн зауважив, що фермент, який глікозує деякі білки, також пов'язується з РНК, тому він задався питанням, чи може він також глікозувати цю РНК. Він прикріпив флуоресцентні мітки до різних гликанів, щоб відстежувати, з чим вони зв'язуються, і виявив сигнал, який вказує на те, що РНК є мішенню для багатьох з цих молекул цукру.
Команда вчених визначила нові глікоРНК у клітинах людей, мишей, хом'яків і рибок даніо. Таке розмаїття тварин вказує на те, що ці біомолекули повинні виконувати важливу роль, і ця роль повинна була виникнути в далекому минулому, перш ніж ми всі відокремилися від нашого останнього спільного предка.
Що саме глікоРНК роблять в організмі, залишається невідомим, але вчені планують продовжити свої дослідження.
У команди є підозра, що вони можуть бути залучені в аутоімунні захворювання, оскільки деякі з РНК, які стають глікозованими, є відомими мішенями для імунної системи у пацієнтів з вовчанкою. Подальші дослідження можуть відкрити нові потенційні можливості лікування захворювань.
Дослідження було опубліковано в журналі Cell.