Американські медики виділили вірус тварин, що складається з п'яти незалежних компонентів, причому для розмноження в клітці потрібні мінімум чотири з них. У статті, опублікованій журналом, вчені відносять новий вірус до великої і погано вивченої групи «сегментованих».
На відміну від подвоєння ДНК, реплікація РНК відбувається з великою кількістю помилок. Тому великі геноми деяких РНК-містять вірусів можуть складатися з декількох сегментів. Передбачається, що кілька молекул менших розмірів, об'єднавшись в цільний геном, можуть компенсувати високий рівень помилок при реплікації. У деяких випадках фрагменти геному ще й поміщаються в окремі білкові оболонки-капсиди; активність проявляє лише «повний комплект» частинок, що одночасно опинилися в клітці господаря. Цей механізм віддалено нагадує статеве розмноження і іноді навіть називається «сексом вірусів». Він полегшує обмін фрагментами геному між компонентами вірусу, що відбуваються з різних штамів, підвищує внутрішньовидову мінливість і знижує небезпеку окремих мутацій.
Багатокомпонентні віруси досить поширені у рослин і грибів, у тварин їх стали виявляти недавно. Біологи американського Армійського медичного дослідницького інституту інфекційних захворювань (USAMRIID) Джейсон Ладнер (Jason Ladner), Густаво Паласіос (Gustavo Palacios) і їхні колеги описали такого паразита, що складається з п'яти окремих сегментів. Знайдений у комарів роду, він може бути віднесений до великої і поки недослідженої групи багатокомпонентних вірусів.
Віруси Guaico Culex (GCXV) автори виділили з шести комарів, спійманих у Центральній і Південній Америці. Вчені визначили, що геном у чотирьох зразків включає чотири сегменти одноланцюжкової РНК, кожен з яких упакований у власну білкову оболонку. Ще у двох ці чотири сегменти були доповнені п'ятим, який, мабуть, не є абсолютно необхідним для дії вірусу. Два найбільші сегменти РНК містять по одному гену, і обидва з них демонструють спорідненість з генами деяких білків флавівірусів. Нуклеотидна послідовність трьох менших сегментів несхожа ні на одну, відому раніше: судячи з усього, в них кодуються кілька структурних білків капсидів GCXV.
Очищені частинки GCXV мали сферичну форму і діаметр 30-35 нм. І хоча геном GCXV виявився віддалено споріднений флавівірусам, включаючи віруси Зіка і кліщового енцефаліту, в експериментах на культурах клітин він заражав лише комарів, причому викликана ним інфекція для них несмертельна. У клітинах інших комах, павукоподібних і хребетних розмноження вірусних частинок не спостерігалося. Новонароджені миші, яким робили ін'єкції GCXV, не демонстрували жодних ознак хвороби.
Автори також повідомляють про виділення з крові африканських мавп, червоних колобусів, чотирьохсегментного вірусу Jingmen Tick Virus (JMTV) RC27, який раніше виявили у кліщів, що вражають велику рогату худобу. На думку вчених, обидва віруси - а також кілька споріднених їм - можуть становити нову і, мабуть, велику групу, паразитів, різні види яких спеціалізуються на різних тваринах, від круглих хробаків і павукоподібних до ссавців.