Вчені підтвердили, що неусвідомлювані глядачем жести фокусника можуть вплинути на рішення - підказати вибір певної карти. Учасники експерименту вибирали потрібну карту в дев'ять разів частіше, коли ілюзіоніст використовував жести, але не розуміли, що вплинуло на їх рішення і вважали свій вибір вільним і самостійним. Стаття опублікована в журналі.
Одне з найбільш суперечливих питань у психології - як несвідоме впливає на рішення людини. З одного боку, роботи Джеймса Вікарі, який стверджував, що вставка у фільми фраз «пий кока-колу» і «їж попкорн» збільшують продажі цих продуктів, виявилися сфабрикованими. З іншого боку, сучасні дослідження підтверджують, що підказки, які не досягають свідомості, впливають на вибір людей. Такі експерименти проводять у суворо контрольованих лабораторних умовах - їх легко повторити та інтерпретувати, - але в цьому і їх недолік: парадигми несхожі на те, з чим ми зустрічаємося в реальному житті, а варіантів для вибору пропонується зазвичай всього два-три.
Несподіваним виходом є використання в науці фокусів, адже завдання «магічних трюків» - підказати людині потрібне рішення так, щоб вона того не усвідомила. Один з таких хитрощів придумав англійський ілюзіоніст Деррен Браун. Він використовував непомітні невербальні і вербальні підказки, щоб глядачі загадували правильну карту. Наприклад, певні жести рук (ромб з пальців і три відставлені пальці) змушують глядача вибрати трійку бубен.
Фокуси Деррена Брауна досі не вивчали з наукової точки зору, хоча вони цілком підходять для дослідження несвідомого і його впливу на прийняті рішення. Тому Еліс Пеле (Alice Pailhces) і Густав Кун (Gustav Kuhn) з Лондонського університету провели експеримент, в якому 90 добровольцям показували фокус з вибором трійки бубен або наживо, або в записі. Для контролю після вибору карти учасників просили відповісти на кілька запитань: наскільки вільно вони робили вибір (за шкалою від 0 до 100), чи знали вони, чому вибрали саме цю карту, і чи помітили жести ілюзіоніста.
Під час експерименту-фокусу 17,8 відсотка добровольців дійсно вибрали трійку бубен, а майже 40 відсотків - трійку будь-якої масті; приблизно таким же був розподіл при перегляді відео. Добровольці, яким показували жести-підказки, назвали трійку бубен і взагалі трійки вибирали значно частіше, ніж ті, на чий вибір не намагалися вплинути (p = 0,029), або ніж випадковий рівень (p = 0,005).
Всі учасники в обох експериментальних умовах (відео і живий фокус) однаково високо оцінювали свободу власного вибору. Що важливо, ця оцінка не відрізнялася у тих, хто називав трійку бубен, значить, добровольці не зрозуміли, що їх рішенням маніпулювали. Близько 20 відсотків учасників, незалежно від обраної карти, заявляли, що знали причину свого вибору. Однак тільки три добровольці (з семи, які вибрали трійку і мали тому пояснення) пов'язали рішення з жестами фокусника. Решта пояснювали свій вибір найрізноманітнішими причинами: так, один з учасників розповів, що звик вважати трійками і ненавидить прикраси, тому і назвав трійку бубен (в англійській ця масть називається «diamonds» - алмази).
Більшість добровольців (72 відсотки) помітили жести фокусника, при чому на відео на жести звертали увагу частіше (p = 0,034), але лише 19 з 65 побачили складені у вигляді ромба пальці. Інші відповідали невиразно, і на вибір карти це не вплинуло (p = 0,374). Виходить, підказки фокусників впливали на рішення учасників, але ті не усвідомлювали цього і вважали свій вибір самостійним. Можливо, вважають автори роботи, подібні підсвідомі підказки можуть впливати і на інші аспекти психіки - змінювати спогади або визначати вибір слів. Однак щоб підтвердити цю гіпотезу, необхідно проводити додаткові контрольовані дослідження.
Трюки ілюзіоністів можуть обдурити і штучний інтелект. Це продемонстрували в експерименті, показавши людям і алгоритму комп'ютерного зору фокуси з монеткою. У два з шести фокусів «повірили» обидва, і вчені зробили висновок, що алгоритми можна використовувати для дослідження людського сприйняття.