Археологи виявили скам'янілі останки найстарішого дерева у світі, йому щонайменше 374 мільйони років. При цьому воно ще й дуже незвичайне і по ньому можна уявити які в ті роки на планеті були складні рослини і як взагалі могли виглядати перші справжні дерева. Про це повідомляє науковий журнал Science.
[advert]
Ми всі знаємо, що вік дерев можна визначити по річних кільцях. Але у цього дерева таких кілець немає. Тобто дерева ці росли зовсім не так як сучасні дуби та інші в'язки. Останки дерева були виявлені в Китаї, в Синьцзян-Уйгурському автономному районі.
У висоту ці дерева виду кладоксилопсид (cladoxylopsid) досягали 12 метрів, зовні вони виглядали як величезний гриб на тонкій ніжці - у них були довгі майже голі стовбури, а на верхівці стирчали в різні боки гілки.
Сучасні дерева ростуть за простою схемою - навколо стовбура утворюються циліндричний вал із сотень клітин-ксилем, які складаються з губчастої тканини, по якій проходять поживні речовини. З кожним роком навколо стовбура утворюються нові вали і таким чином з'являються річні кільця. Але у давніх дерев, які росли на початку кам'яновугільного періоду, схема росту була зовсім інша.
"Стовбур у них був порожнім і складався з вертикальних трубок ксилеми, скріплених ксилемними ж стяжками; простір між трубками і стяжками заповнювала м'яка тканина. Нові клітини наростали навколо трубок, розширюючи ствол; роздавшись у ширину, дерево росло вгору. У процесі зростання старі трубки і стяжки ламалися, а на їх місці виростали нові; протягом усього життя дерево саме себе ламало і будувало ", - пише naked-science.ru.
- В історії Землі раніше ніде і ніколи більше не було помічено такої схеми росту як у цих дерев, - каже палеонтолог Сюй Хонг-Хе з Нанкіна.
- Ці дерева мають дуже важливе значення, тому що вони повністю домінували в рослинному світі в девонський період з 419 мільйонів до 358 мільйонів років тому, - говорить Крістофер Беррі, британський палеонтолог з Університету Кардіффа, - Саме вони сформували перші ліси і відігравали ключову роль у поглинанні діоксиду вуглецю з атмосфери. Вони також додавали кисень в атмосферу, впливаючи на клімат і на умови, які сприяли виникненню інших форм життя.
При цьому жодних сучасних нащадків у цих дерев не виявлено. Наприкінці девонського періоду вони просто зникли, поступившись місцем іншим деревам виду Archaeopteris, які є предками сучасних дерев з більш спрощеною схемою зростання і за рахунок цього більш міцних і високих.