Кінорежисер Спірос Меларіс стверджує, що саме він створив відеозапис розтину розуельського прибульця.
Сцена, за його словами, знімалася в квартирці на півночі Лондона.
У липні 1947 року поруч з містом Розуелл у штаті Нью-Мексико (США) щось впало з неба. Інформація про об'єкт відразу ж виявилася засекреченою і тільки з 1970-х років знову почала розбурхувати уми уфологів, конспірологів і любителів невпізнаного і незвіданого.
Офіційна позиція США щодо об'єкта, що впав, така: це був метеозонд, який використовувався в рамках секретної програми «Могул».
Багатьом хотілося вірити, що об'єкт був інопланетним кораблем, а пілот, який керував ним, був схоплений урядом США і відправлений на досліди. Ця подія стала одним з найвідоміших елементів американської поп-культури, і, завдяки йому, назва міста Розуелл часто асоціюється з НЛО.
У 1995 році з'явилися чорно-білі кадри з якимось прибульцем, оточеним людьми в білих халатах. Інопланетянин не подавав ознак життя, мав поранення на тілі, а навколо нього снували патологоанатоми.
Англійський кінопродюсер Рей Сантіллі, який оприлюднив сенсаційне відео, небачено збагатився. Суми, які були заплачені Сантіллі за право показу, в цілому обчислювалися мільйонами доларів. Тільки від Fox TV він отримав $125 000. Відеокасети з цими кадрами продавалися спочатку за ціною $70 за штуку.
Тепер кінорежисер Спірос Меларіс, який знімає документальні телефільми в Британії, заявив, що саме він причетний до створення запису «розтину розуельського прибульця». Меларіс зазначає, що відчуває докори сумління за те, що йому вдалося обдурити весь світ, передає The Daily Mail.
За його словами, інопланетянина придумав скульптор Джон Хамфріс, експерт зі спецефектів, який працював над деякими сценами культового серіалу «Доктор Хто». Для фільму Меларіс знайшов лікарські халати 1940-х років і медичні інструменти. «Це було для мене чимось на зразок жарту, але я тепер багато зрозумів», - зауважив Меларіс.
Ролі урядових патологоанатомів виконав брат Мелариса і його подруга. Вони витягували з «інопланетянина» внутрішні органи корів і ягнят. Режисер навіть планував використовувати малинове желе як мозок прибульця, але колір виявився занадто темним.
Щоб додати записи реалістичності, 16-міліметрова плівка була об'єднана з хронікою бейсбольного матчу, що пройшов у Розуеллі 1947 року і знятий співробітниками студії Pathé. Таким чином вдалося переконати експертів з Kodak, що кадри з прибульцем «справжні».