Багато з нас у своєму житті зверталися до апаратури з намовами. Хто не вмовляв комп'ютер заробити, хто не упрошував смартфон працювати швидше?
Лабораторія з дослідження інженерних аномалій в Університеті Прінстона (Princeton Engineering Anomalies Research Lab, PEAR) відома тим, що проводила експерименти, які доводять, що наша свідомість здатна вплинути на роботу електронних пристроїв.
Дослідники лабораторії, яку закрили 2007 року після 30 років роботи, тестували можливість впливу сили думки оператора на роботу генераторів випадкових подій (ДСС). ДСС видають або 1, або 0. Подібно віртуальному ворожінню «орел або решка», вони видають два можливих варіанти у випадковому порядку.
Учасників експерименту попросили направити на генератор силу думки, щоб змусити його видавати або більше 1, або більше 0.
Результати одного оператора, наприклад, показали тенденцію до виконання його волі, що мало ймовірність випадкового збігу 1 до 250 000. За повідомленням лабораторії, загальний результат експериментів показав ймовірність випадкових збігів 1 до 1 трильйона.
В одній статті за 1982 рік засновник лабораторії PEAR Роберт Джан сказав про тестування психічних явищ: «Експериментальні результати рідко відтворювані в строго науковому сенсі, однак аномальні показники набагато перевищують прогнозовані результати і виявляють ряд загальних явищ».
Стенлі Джефферс, почесний професор фізики в Університеті Йорка, Канада, в статті, опублікованій в The Committee for Skeptical Inquiry, заявив, що вважає методологію PEAR необґрунтованою:
"Я провів кілька спільних експериментів у цій галузі. Характерною рисою методології експериментів, в яких я брав участь, є те, що слідом за кожним експериментом, в якому учасник намагався свідомо вплинути на результат, тут же проводився інший експеримент, коли учасник отримував вказівку не звертати уваги на апаратуру.
Таким чином, наш критерій достовірності отримано шляхом порівнювання двох видів експериментів. Цю методологію не застосовує група PEAR, яка тільки епізодично проводить калібрувальний тест ступеня випадковості їх пристрою. Ми заявляємо, що наша методологія є науково більш обґрунтованою, хоча вчений PEAR Добінз оскаржує наше твердження ".
Іншим цікавим висновком в результаті експериментів, що проводяться групою PEAR, є те, що пари учасників з однаковими намірами, особливо якщо між ними існував емоційний зв'язок, були здатні краще впливати на ДСС.
Учасники експерименту, які перебували в піднесеній або артистичній обстановці, показували кращі результати, ніж ті, хто перебував у буденному середовищі, такий як ділові зустрічі або наукові конференції.