Вчені говорять про виявлення «» тисяч «» нових джерел в Арктиці, де метанові поклади мільйони років були скуті холодами, але зважаючи на поступово зростаючу температуру ці джерела почали звільнятися і підніматися в атмосферу.
Відомо, що Східно-Сибірський арктичний шельф тане швидше за всіх на планеті. Однак експерти кажуть, що поки неясно, чи є метанові випари результатом глобального потепління, або ж їх причина інша. Невідомо також, чи стало це досі невідоме джерело метану активним нещодавно або ж метанові випари відбувалися давно, але лише зараз їх вдалося виявити. Водночас експерти попереджають, що якщо навіть незначний відсоток метану, замороженого під шаром льоду в арктичному шельфі Східного Сибіру, вивільниться в атмосферу, це стане поштовхом до різкого потепління клімату. «Я не думаю, що ми рухаємося до майбутньої катастрофи, проте цілком можливе посилення викидів метану в атмосферу з джерел, аналогічних цьому», - заявив Ед Брук, геохімік з університету штату Орегон. Вчені роками вимірювали обсяг метанових викидів в атмосферу. Цілком можливо, що протягом усіх цих років частково викиди відбувалися і з знову виявленого джерела. Однак в останні кілька років викид метану загальмувався, а потім відновився з новою силою. Останні дослідження свідчать про посилення метанової активності саме в північній півкулі. У той же час вчені визнають, що потрібні додаткові дослідження, щоб встановити, чи є виявлене джерело метану новим або існує давно. Концентрація метану в атмосфері над Арктикою зараз є найвищою за останні 400 тис. років і в середньому втричі перевищує рівні, що існували в період, який вчені називають міжльодовиковим. А концентрація метану саме над Східно-Сибірським арктичним шельфом ще вища. Східно-Сибірський арктичний шельф займає територію в 800 тис. квадратних миль. Це найбільш протяжний і самий неглибокий континентальний шельф на планеті. Понад 15 000 років тому він був частиною сибірської тундри. І, як і в сьогоднішній тундрі, під поверхнею шельфу був шар вічної мерзлоти, який міцно "запирав" "запаси метану під поверхнею Землі. В результаті танення льодів в кінці льодовикового періоду північні райони стародавньої тундри занурилися під воду, утворивши сьогоднішній континентальний шельф. Метан, що знаходиться під шаром води, набагато більш чутливий до зміни температур, ніж метан, похований під шаром вічної мерзлоти на континенті. Адже навіть влітку температура землі в районі вічної мерзлоти залишається нижче точки замерзання. Однак на неглибокому континентальному шельфі вода лише на нікчемні частки градуса нижче рівня замерзання. Замерзання не відбувається через високу соляну щільність води, тому навіть незначне потепління може призвести до викиду метану в атмосферу.cybersecurity.ru