Ця справжня історія Денніона Брінклі, який під час клінічної смерті побачив картини майбутнього.
Денніон написав книгу «Врятований світлом», яку протягом п'яти місяців публікував журнал The New York Times з 1994 року. З дитинства Денніон Брінклі вів безпутне життя, розважався за допомогою бійок і образ оточуючих.
Подорослішавши, він отримав роботу в уряді, володів кількома будинками і невеликими підприємствами, отримував великий дохід і перебував на вершині успіху.
17 вересня 1975 року страшний ураган обрушився на місто Айкен у штаті Південна Кароліна. 25-річний Денніон перебував удома і розмовляв з другом по телефону. Розряд блискавки через телефонний провід вдарив прямо в нього.
У пучині безмежного болю хлопець раптово відчув хвилю безмірного спокою і безтурботності. Його душа покинула тіло і вознеслася на небо.
Денніон безпристрасно дивився на своє тіло, що лежить на ліжку: рука продовжувала стискати телефонну трубку, взуття почорніло від сажі, рідні, друзі і прибулі лікарі метушилися, намагаючись допомогти, але все, що відбувається внизу, ніби не мало нічого спільного з ним.
Потім все зникло, і до Денніона почав стрімко наближатися тунель, з якого долинали чарівні звуки музики.
Подібно до того, як описують люди, які зазнали навколосмертного досвіду, Денніон також побачив пройдений життєвий шлях у всіх найдрібніших деталях. Тільки тепер він опинився на місці тих, на кому відображалися його вчинки.
Наприклад, коли Денніон був дитиною, то тримав у страху всю школу, часто мучив інших дітей, крав велосипеди або створював конфузні ситуації. Тепер, коли переглядав цю частину свого життя, він виявив, що знаходиться в тілі ображуваного. Денніон знав свої мотиви і почуття того періоду і в той же час відчував приниження і біль, які відчувала протилежна сторона.
Хлопець також відчув глибоку образу, яку завдав батькам свавільною і розв'язною поведінкою. Денніон відчув ті скорботу і біль, які приніс іншим під час війни у В'єтнамі.
Коли історія життя закінчила відтворюватися, він відчував глибоке каяття і не знаходив собі місце від сорому.
Історію життєвого шляху показало йому Життя, від якого виходило синьо-срібне сяйво. Денніон не бачив чітко обличчя, але відчував, що від Життя виходить невимовний спокій і милосердя.
Коли огляд завершився, Життя вирушило з Денніоном до кришталевого міста. Собор міста виглядав як справжній шедевр мистецтва, побудований з кришталю, що випромінює сліпучий блиск і приводить у благоговійний трепет.
Денніон почувався дуже маленьким і нікчемним порівняно з цим храмом, зведеним для прославлення Всевишнього.
Тут молодий чоловік побачив тринадцять живих істот, кожна з яких являла собою свого роду емоційні і психологічні характеристики, якими володіє людина. Одна жива істота - «спокій», інша - «відданість» і так далі.
Ці живі істоти показали Денніону майбутнє людства. Вони дали хлопцеві по коробці з великими подіями, яким належало статися.
У тринадцяти коробках Денніон побачив загалом 117 сцен, з яких описані в його книзі 95 подій вже сталися, в тому числі занепад моралі американського суспільства, обрання президентом Рональда Рейгана, аварія на Чорнобильській АЕС, розпад СРСР і війна в Перській затоці.
Сцена, показана в останній коробці, змушує глибоко задуматися. Коли почала розгортатися ця сцена майбутнього, Денніон перемістився в сто різних місць, починаючи з пустелі і закінчуючи лісами.
Він побачив, що на Землі всюди спалахують війни і панують заворушення, військові дії виникали через почуття страху. Він також побачив, що багато місць постраждали через стихійні лиха, родючі землі перетворилися на пустелі, протяжені території під різними зерновими культурами постраждали від посухи і потріскалися, перетворившись на попелища.
В інших частинах світу, не припиняючись, йшов сильний дощ, через що поверхневий шар ґрунту змило, а річки перетворилися на рідку чорну глину.
Скрізь на вулицях блукали стражденні і голодуючі люди, що тримають чашки і гуртки для милостині. Декотрі навіть не мали сил просити милостиню, вони, скрючившись, лежали на землі, молячись про швидку смерть.
Люди з цієї сцени телепатично сказали Денніону, що майбутнє не можна змінити.
Одна жива істота звернулася до хлопця: «Ми розглядаємо кожного чоловіка на Землі як великого авантюриста, ви насмілюєтеся прийти на Землю і в створеному Творцем світі в такому складному середовищі ви виконуєте свої місії».
Ця істота також сказала Денніону: «Ваш людський рід - справді герої, ті, хто спустилися на Землю, справжні хоробрці, ви разом з Творцем створюєте майбутнє».