Експресія (лат. expressio - вираз) - виразність, сила прояву почуттів, переживань. Експресія як зовнішнє «Я» - особистості, пов'язане з її стійкими і динамічними підструктурами, може розглядатися в наступних напрямках:
Як виразні компоненти загальної, психомоторної активності особистості, пов'язаної з її темпераментом (темп, амплітуда, інтенсивність, гармонійність рухів);
- як експресивна структура актуальних психічних станів особистості;
- як вираз модальності, знака ставлення однієї людини до іншої;
- як засіб вираження властивостей і якостей особистості;
- як показник розвитку особистості як суб'єкта спілкування (експресивні програми вступу в контакт, підтримки та виходу з нього);
- як експресивні компоненти соціального статусу особистості;
- як засіб вираження особистістю її тотожності з певною групою, спільністю, культурою;
- як «експресивні маски» маскування зовнішнього «я» - особистості;
- як засіб демонстрації та створення соціально-прийнятних форм поведінки;
- як показник особистісних способів розрядки в стресогенних ситуаціях.
Поряд з цими напрямками аналізу вираження особистості, вона може бути вивчена з точки зору використання нею експресивного репертуару (як його статичних, так і динамічних компонентів) для:
- підтримування оптимального рівня близькості з партнером;
- для зміни взаємовідносин у спілкуванні;
- для надання певної форми взаємодії з іншими (від конфлікту до згоди);
- для здійснення соціальної стратифікації.
В експериментальній психології перевага надається вивченню динамічних компонентів експресія - сукупності виразних рухів, які постійно змінюються відповідно до станів і відносин людини. Ці виразні рухи відображаються переважно за допомогою оптичної системи. До візуальних засобів спілкування в англо-американській психології відносять також кінесику - це зорово сприймуваний діапазон рухів, що несуть різну інформацію або з точки зору одного партнера, або з точки зору іншого, або для обох. У структуру кінесики входять тільки ті виразні рухи рук (жестів), рухи очей (контакт очей), рухи тіла людини (пози), які мають досить чітку семантику. У вітчизняній психології прийнята класифікація виразних рухів, що мають як чітке, так і розмите поле психологічних значень: міміка або експресія обличчя (виразні рухи обличчя), пантоміка (виразні рухи всього тіла - пози, походка, жести) і «вокальна міміка» (вираження емоцій в інтонації і тем￨2 голосу). Міміка, жести, пози, походка, інтонації утворюють експресивний репертуар особистості, який тією чи іншою мірою усвідомлюється індивідом, управляється ним.