«» Ліпити слова руками «» (інша назва «» Як нагодувати народ смачними пельмішками «») - одна зі складових мови і голосу успішної людини.
Вагомість, щільність і сенсорна очевидність вашої промови стане граничною тоді, коли ви звикнете, кажучи, ліпити сенс прямо руками і руками ж їх до людей доносити. Що мається на увазі? Три пункти.
Перший пункт. Спочатку потрібно добре ПОБАЧИТИ САМОМУ те, що ти хочеш донести до слухачів: свою думку оформі в чітку, компактну логічну конструкцію або яскраву картинку.
Другий пункт. Уявіть собі, що ви поклали її ПЕРЕД СОБОЮ. Покладіть її перед собою!
- Дуже зручно класти її на ліву руку: тоді у вас ніколи не виникне проблеми, що робити з лівою рукою. Як що? Ось вона тримає ту картинку, яку я вам і показую!
Третій пункт. Тепер, коли розповідаєте, правою рукою свою думку (або її частини) БЕРІТЬ, НЕСІТЬ, КИДАЙТЕ АБО ВКЛАДАЙТЕ (можна ще й утрамбувати) те, що хочете до людей донести. Це здається дивним, але якщо ви в такому випадку поставите людям питання: «Ось я докидаю до вас чи ні?» - вони завжди вам точно дадуть відповідь.
- Точно - тому що якщо ви, коли придивитеся, самі відчуєте, достатня у вас енергетика або кинуті вами слова розсипаються прямо перед вами, до співрозмовників не долітаючи...
Картинка виявляється дуже схожою на ту, де ось є домовита господиня, спочатку вона на виду у всіх прямо двома своїми спритними руками ліпила свою думку...
- Вибачте, свої пельмішки,
тепер готові пельмішки поклала на руці тарілку перед собою і тепер своїми смачними пельмішками народ годує. Народ, природно, сидить з відкритими ротами.
- Зауважте, що господиня, яка ліпить своїми руками сирники або пельмішки - завжди справжній лідер. Як вона діловита (діловито місить тісто)! Як агресивна (різко і сильно рубає м'ясо)! Як турботлива (дбайливо тепер укладає кожен шматочок у свою оберточки)!
А де повинен бути в такій мовній діяльності ваш погляд і ваша увага?
Коли ви формуєте перед усіма свої думки і позиції, коли ліпите свої слова руками - ваша увага не на людях, а на тому, що ви робите - на цьому захоплюючому предметі перед вами. Люди вам потрібні лише настільки, наскільки вони повинні бути долучені до вашого священнодія, наскільки вони повинні дивитися на ваші руки, що формують глибокі смисли, широкі узагальнення, міцні позиції і яскраві ілюстрації.
Коли ж ви всі зліпили, коли думка готова і позиція сформована, коли є завдання тільки донести її до людей - тоді ваш погляд піднімається до всіх і розширюється до всіх. Тепер ви дивитеся не собі під ніс, а на аудиторію - щоб бачити, кому в який рот чого покласти.
- Нагодувати народ - яка добра справа!