Метод опитування - психологічний вербально-комунікативний метод, що полягає у здійсненні взаємодії між психологом і суб'єктом за допомогою отримання від суб'єкта відповідей на запитання, що ставляться. Іншими словами, опитування являє собою спілкування психолога і респондента, в якому головним інструментом виступає заздалегідь сформульоване питання.
Загальна інформація
Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання інформації про суб'єктів - респондентів опитування. Опитування полягає в задаванні людям спеціальних питань, відповіді на які дозволяють досліднику отримати необхідні відомості залежно від завдань дослідження. До особливостей опитування можна зарахувати його масовість, що викликано специфікою завдань, які їм вирішуються. Масовість обумовлюється тим, що психологу, як правило, потрібне отримання відомостей про групу індивідів, а не вивчення окремого представника.
Опитування поділяють на стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизовані опитування можна розглядати як суворі опитування, що дають насамперед загальне уявлення про досліджувану проблему. Нестандартизовані опитування менш суворі порівняно зі стандартизованими, в них відсутні жорсткі рамки. Вони дозволяють варіювати поведінку дослідника залежно від реакції респондентів на питання.
При створенні опитувань спочатку формулюють програмні питання, відповідні завданню рішення, але які доступні для розуміння лише фахівцям. Потім ці питання перекладаються в анкетні, які сформульовані на доступній неспеціалісту мові.
Види опитувань
- Усне і письмове опитування
Усне опитування дозволяє глибше, ніж письмове, проникнути в психологію людини, її внутрішній світ, однак вимагає спеціальної підготовки, навчання і, як правило, великих витрат часу на проведення дослідження.
- Анкетування
Використовувані іноді для масового заповнення анкети є своєрідною «заочною» бесідою (або письмовим опитуванням). Одержувані матеріали, якщо можна так сказати, програють в глибині і достовірності окремих відповідей, але виграють в масовості, економлять час.
- Особистісні тести
Інтерв'ю відносять як до методу опитування, так і до методу бесіди.
Запитання
Правила складання запитань
- Кожне питання має бути логічним і окремим.
- Небажано вживання спеціальних, специфічних термінів.
- Питання повинні бути короткими.
- Питання повинні бути конкретними.
- Питання не повинні містити підказку.
- Формулювання питання має запобігти отриманню шаблонних відповідей.
- Мова питань не повинна викликати огиду (наприклад, бути занадто експресивною).
- Неприпустимими є питання сугестивного (вселяючого) характеру.
Види питань відповідно до вирішуваних завдань
- Закриті - відкриті
- Закриті (структуровані) питання передбачають вибір відповіді зі списку. Закриті питання можуть бути дихотомічними («так/ні») або ж з множиною вибором, тобто надавати більше двох варіантів відповіді. Відповіді на закриті питання легко піддаються обробці; недоліком же можна вважати високу ймовірність необдуманості відповідей, випадковий їх вибір, автоматизм у респондента.
- Відкриті (неструктуровані) питання не містять жодних заготовлених відповідей, а респондент відповідає у вільній формі. Дані, отримані з відповідей на такі питання, обробляти важче, ніж у випадку з закритими питаннями.
- Суб'єктивні - проективні
- Суб'єктивні питання запитують респондента про його ставлення до чого-небудь або про його поведінку в певній ситуації.
- Проективні питання запитують про третю особу, не вказуючи на респондента.