Після спарювання щури-самці стають спокійнішими і сміливішими, вони менше реагують на стрессуючі фактори і не так активно уникають небезпечних ситуацій. Німецькі нейробіологи встановили, що ключову роль у цих змінах відіграє нейропептид окситоцин, що виділяється в гіпоталамусі під час спарювання. Мабуть, окситоцин відповідає і за розслаблений, спокійний стан, що наступає у чоловіків після сексу.
При всій відмінності між щурами і людьми емоції у них контролюються одними і тими ж хімічними речовинами.
Окситоцин виконує безліч різноманітних функцій в організмі ссавців, виступаючи в двох основних «ролях»: гормону і нейромедіатора. У першій своїй якості він регулює, наприклад, лактацію і скорочення гладкої мускулатури матки при пологах; у другому - бере участь в емоційній регуляції поведінки.
Відомо, що виділений нейронами деяких відділів мозку окситоцин впливає на поведінку матері по відношенню до дитини, на сприйнятливість до стресу, на деякі аспекти соціальної поведінки. Наприклад, нещодавно було показано, що перназальне (через ніс) введення окситоцину робить людей більш довірливими по відношенню до інших людей, а також знижує рівень занепокоєння, напруженості. Крім того, встановлено, що рівень окситоцину в крові щурів підвищується під час шлюбних ігор, під час і після спарювання. Досліди на людях-добровольцях показали, що в цьому відношенні людина нічим не відрізняється від щура. Традиційно вивчався вплив окситоцину в основному на жіночий організм (ця речовина використовується, наприклад, при родопомозі для активізації маточних скорочень), проте відомо, що в чоловічому мозку окситоцин теж виробляється і теж впливає на емоції і поведінку.
Все це спонукало нейроендокринологів з Регенсбурзького університету (Німеччина) Мартіна Вальдхерра (Martin Waldherr) та Інгу Нойманн (Inga Neumann) задатися питанням: чи не від окситоцину залежить той розслаблений, заспокоєний стан, який охоплює чоловіків після сексу? Втім, на людях довести це практично неможливо, і в якості об'єкта були обрані покірливі щури. Експеримент складався з трьох етапів.
Спочатку дослідники встановили, що щури-самці після спарювання дійсно стають спокійнішими і не так активно уникають небезпечних ситуацій. Це було показано за допомогою низки стандартних тестів на рівень занепокоєння (anxiety). Наприклад, щурів садили в лабіринт, де одні проходи закриті і темні, а інші відкриті зверху і освітлені. Виявилося, що самці після спарювання істотно більше часу проводять у відкритих («небезпечних») ділянках лабіринту порівняно з контрольними самцями, які до цього містилися в точно таких же умовах, але перед приміщенням в лабіринт не спарювалися з самками.
Довге перебування на відкритих ділянках у щурів є ознакою низького рівня занепокоєння. На думку авторів, підвищена сміливість самців щурів після спарювання може мати адаптивне значення, оскільки вони, перебуваючи в такому хороброму стані, з більшою ймовірністю зможуть знайти собі ще одну самку (хоча, звичайно, потрібно мати на увазі, що крім сміливості для цього потрібні ще бажання і енергія, які навряд чи зростають після спарювання).
Підвищена сміливість у самців щурів після спарювання зберігалася (залишалася статистично значущою) досить довго - цілих 4 години. При цьому достовірних змін рухової активності та дослідницької поведінки не було виявлено.
Бонобо (карликові шимпанзе) часто використовують секс як засіб для зняття стресу і напруженості в колективі. Тепер зрозуміло, що вся справа тут в окситоцині.
Самці, які могли бачити, чути і нюхати рецептивну (готову до спарювання) самицю, але не могли до неї дістатися, сміливіше не ставали.
На другому етапі експериментатори вимірювали рівень окситоцину в мозку самців до, під час і після спарювання за допомогою мікродіалізу - методу, що дозволяє проводити прижиттєві вимірювання концентрації різних речовин в тканинах і органах, у тому числі в мозку. Виявилося, що вже при вигляді рецептивної самки рівень окситоцину в мозку самців починає підвищуватися, а під час спарювання він підскакує особливо різко. Окситоцин виробляється у відділі мозку, що відповідає за обробку нервових і гормональних сигналів, пов'язаних з різними сильними переживаннями - в паравентрикулярному ядрі гіпоталамуса. В інших відділах мозку рівень окситоцину при спарюванні не змінюється. Спілкування з нерецептивною самицею не впливало на рівень окситоцину в мозку самців.
Таким чином, було показано, що:
1) спарювання знижує занепокоєння і підвищує сміливість;
2) при спарюванні мозок самця виробляє багато окситоцину.
Тепер залишалося довести, що між двома явищами існує причинний зв'язок. Саме цю мету і переслідував третій етап експериментів. У мозок самців вводили речовину, яка пригнічує здатність нейронів реагувати на окситоцин. Це робилося безпосередньо після спарювання. У повній відповідності з очікуваннями експериментаторів самці в цьому випадку після спарювання не ставали сміливішими.
Вчені поставили також велику кількість контрольних експериментів. Зокрема, вони показали, що якщо ввести самцям після спарювання речовину, переважну реакцію нейронів на вазопресин (інший нейропептид, близький за своїми функціями до окситоцину), самці все одно стають сміливішими. Значить, справа швидше за все саме в окситоцині, а не в інших нейропептидах. В окремих експериментах було показано, що втикання в мозок самців всіляких капілярів і канюль для мікродіалізу і введення препаратів, як не дивно, не знижує їх статеву активність; що блокування окситоцинових рецепторів не впливає на сміливість самців, і т. д.
Таким чином, було доведено, що активізація окситоцинової системи мозку (так називається сукупність нейронів мозку, що виділяють окситоцин і реагують на нього) дійсно впливає на поведінку самців після спарювання. У самців знижується загальний рівень занепокоєння, вони спокійніше починають ставитися до небезпек. Якщо врахувати при цьому ті ефекти окситоцину, які були встановлені раніше (наприклад, то обставина, що виділяється мозком окситоцин сприяє глибокому сну без сновидінь), то навряд чи можна сумніватися в тому, що окситоцин відіграє важливу роль і в тих змінах настрою і фізіологічного стану, які спостерігаються у людей в аналогічній ситуації.
Джерело: Martin Waldherr, Inga D. Neumann. Centrally released oxytocin mediates mating-induced anxiolysis in male rats (повний текст - Pdf, 450 Кб )//Proc. Natl. Acad. Sci USA. Published online before print October 9, 2007.