Господи, дай мені сил... Вранці зустріч групи по Дистанції, звіт потрібно написати з прикладами і результатами. І що ж мені розповісти?
Так би й сиділа я в роздумах, якби не скористалася порадою Миколи Івановича про те, що шукати відповіді потрібно зовні, а не всередині себе. З цією думкою я вирушила до чоловіка і запитала: "Коханий, мені потрібна твоя допомога. Мені потрібно сформулювати, які мої результати на Дистанції - за минулі три дні. Допоможеш? ". Чоловік посміхнувся, подивився на мене, і сказав: «Ну, давай, розповідай, чим займалася, а я тобі скажу, що у тебе вийшло».
- Сьогодні - Вперше - Я стежила за темою наших розмов, щоб по кожній темі був результат, намагалася відповідати чітко на поставлені питання, почала наміри, максимально повідомляла тобі, що я збираюся
робити і навіщо. Бачу,
але не такі, про які хотілося б розповісти. А що ти можеш сказати?
Кохана моя дружина, підбиваю підсумки твоєї роботи на дистанції за ці три дні:
- Позначила наміри на найближчі років 15, переконавши мене в тому, що нам необхідна нова квартира та іпотека.
- Зауважте, я сказав «переконавши», тому що на всі мої запитання у тебе були раціональні, підготовлені відповіді і не було жодного «Я просто дуже хочу».
- Як би я не йшов від цієї теми, ми дивним чином поверталися до неї, тому що важливо було прийти до якогось результату і угоди.
- За весь час обговорення жодного разу не було твого монологу, були, мабуть, більше мої, тому що ти весь час цікавилася моєю думкою і роздумами. В результаті, чого:
- Я думав, що це була моя блискуча ідея, яку ти, як найкраща дружина, підтримала.
Знаєш, за ці три дні тобі «П'ятірка» за вправи, а за доповідь про успіхи «Двійка». Моя дружина повинна себе цінувати. Ось цим і займися наступного тижня.
Здається, відповіді і правда зовні. Якщо не бачите свої результати, запитайте близьких, їм з боку видніше.