Людський мозок - орган, що не тільки визначає нашу особистість, але й дозволяє нам нормально функціонувати кожен день. Це неймовірно складний механізм, і деякі принципи його функціонування незрозумілі вченим досі. Як і належить будь-якому складному механізму, періодично він допускає помилки. Великі можуть призвести до жахливих наслідків, дрібні ж трапляються щодня і ми навіть встигаємо до них звикнути. Але якщо задуматися, вони досить дивні.
Розпізнавання облич там, де їх немає. Частина мозку, відповідальна за наші соціальні навички, схильна перестаратися. У зв'язку з цим, ми бачимо обличчя не тільки в інших людей, а й абсолютно де завгодно - в хмарах, на овочах і фруктах, деревах і обоях.
Проблеми з транспортом. Перебування в транспорті часто вганяє мозок у ступор - ми ж сидимо на місці, але при цьому швидко їдемо! Коли ми ходимо або бігаємо, мозок розпізнає це як рух, а транспорт - не завжди. Через це можуть виникнути як проблеми з керуванням машиною, так і класичне вкачування на задньому сидінні.
Вимкнення моторики. У сні мозок відключає моторику, щоб ми могли спокійно відпочити, а при пробудженні включає її назад. Коли він не справляється з будь-яким з цих завдань, починаються проблеми - в першому випадку або людина активно ворочається, або навіть ходить уві сні, в другому - отримує ефект «сонного паралічу», одного з найбільш неприємних станів свідомості.
Віра в справедливий світ властива багатьом людям, на її основі формувався той же закон карми або багато уявлень про загробний світ. Звучить досить нешкідливо, але насправді загострена форма подібного мислення може призвести до нелогічних і негарних висновків. Наприклад, жертви зґвалтувань або вбивств будуть звинувачуватися в тому, що вони гуляли або жили в неправильних місцях або неналежно одягалися. Будь-які злочини ж можна проігнорувати, оскільки лиходія так чи інакше спіткає «кара згори».
Підпорядкування наказам. Ще одна соціально-психологічна проблема нашого мозку пов'язана з підпорядкуванням наказам людей, що здаються нам авторитетами. Це було підтверджено серією експериментів, вперше проведених психологом Стенлі Мілгремом в 1963 році. Навіть коли йдеться про заподіяння сильного болю нічим не заслуговуючи на це людині, людям вкрай важко перечити наказам вищої особи.
«Ефект Даннінга-Крюгера» - так називається проблема, при якій люди, які мають низький рівень кваліфікації не можуть це усвідомити через даний низький рівень, роблять одні й ті ж помилки і вважають себе компетентними. І навпаки, люди з високим рівнем кваліфікації схильні свій рівень занижувати і піддавати сумнівам свій досвід. Таким чином, чим більше ми знаємо, тим менш впевнені в собі.
Редагування пам'яті. Складно собі це уявити, але багато наших спогадів є помилковими - або наповнені величезною кількістю помилкових деталей. Мозок схильний змінювати пам'ять, щоб ми краще себе почували, і не тільки стирає спогади, але і редагує неприємні моменти.