Іноді види вимирають з природних причин, це нормально і природно. Останнім часом тваринний світ активно рідшає завдяки нам і нашій діяльності, і це вже погано. Найчастіше втручання пряме, на зразок браконьєрства заради великих трофеїв або кликів тварин, а іноді воно непряме, наприклад, коли освоєна земля порушує середовище проживання і цілі екосистеми. Ми підібрали десяток остаточно зниклих тварин, які зовсім недавно жили серед нас, але тепер вони - історія.
Тілацин
Плотоїдна тварина, також звана тасманським тигром і тасманським вовком, була сумчастою, яка полювала на гризунів і кенгуру переважно вночі. Хоча тилацини і виглядали дуже суворо, насправді вони були досить боязкими і довірливими тваринами, за що і поплатилися - вони були легкою здобиччю для мисливців. У 1999 році вчені спробували клонувати тилацина з використанням ДНК цуценят цієї тварини, які збереглися в музеї. Спроба не вдалася.
Квагга
Цей підвид бурчолової зебри, що мешкав на території нинішньої ПАР, вимер наприкінці XIX століття. Квагга була широко поширена на відносно обмеженій території, але потім стала поступово вимирати в результаті неконтрольованого полювання, свого невеликого ареалу і конкуренції за їжу, як не дивно, з домашньою худобою. Остання дика особина квагги померла 1878 року, а остання квагга в Амстердамському зоопарку - 13 серпня 1883 року. Після цього протягом тривалого часу ця зебра не вважалася вимерлою і була визнана такою на міжнародному рівні тільки в 1900 році.
Північний білий носоріг
З 19 березня 2018 року залишилося лише дві самки цього підвиду, що робить північного білого носорога функціонально вимерлим. Обидві самки належать зоопарку Двур-Кралове в Чехії, але живуть у заповіднику Ол-Паджета в Кенії і цілодобово охороняються озброєними єгерями. Там же, до речі, жив і останній самець, який у віці 45 років помер від старості. Правда, ця історія з хорошим кінцем. Влітку 2019 року одна із самок народила здорового теля північного білого носорога за допомогою ЕКО.
Блакитний ара
Останній самець, який жив у дикій природі, зник у 2000 році, вид більше не зустрічається в дикій природі. Правда, в приватних колекціях і зоопарках ще існує кілька десятків живих птахів. Людина, звичайно, основна причина вимирання, але не єдина. Африканські бджоли, які отримали прізвисько «бджоли-вбивці», зайняли всі придатні в цій зоні для гніздування дупла і просто виселили блакитних ара з їх улюблених місць проживання.
Мандрівний голуб
За деякими оцінками, кількість мандрівних голубів обчислювалася мільйонами і навіть мільярдами, коли перші європейці почали розселятися в Америці. Мандрівний голуб був важливим джерелом живлення корінних жителів Північної Америки, але ті полювали на голубів гуманними способами і в розумних межах. Після колонізації полювання стало вестися більш інтенсивно і витонченими методами. Мандрівних голубів вбивали з такою легкістю, що вони навіть не вважалися пернатою дичиною. Останній відомий птах загинув у неволі в зоопарку Цинциннаті 1914 року.