Європейські авіабудівні концерни відмовилися від розробки винищувачів п'ятого покоління: замість цього вони зосередять свої зусилля на машинах наступної генерації.
Очікується, що винищувачі Rafale, Gripen і Typhoon прослужать до середини 2030-х років, після чого їм на зміну прийдуть винищувачі шостого покоління - Tempest і FCAS (Future Combat Air System). Перший літак розробляється британським концерном BAE Systems, другий - французькою фірмою Dassault і європейським авіабудівним концерном Airbus. Вірніше, його військовим підрозділом Airbus Defense and Space.
Як це вже було у випадку з винищувачами Jaguar, Tornado і Typhoon, обидва літаки будуть створюватися в тісній кооперації між кількома країнами. Крім BAE Systems до розробки Tempest незабаром приєднатися італійська компанія Leonardo. Крім того, британський концерн хоче залучити до участі в проекті Швецію і навіть Індію, чого раніше ніколи не траплялося.
У проекті FCAS крім Dassault і Airbus Defense and Space вже бере участь Німеччина, а в перспективі може приєднатися і Іспанія. До останнього часу Італія оцінювала перспективи обох проектів, і врешті-решт вибрала британський Tempest, так як англійці надали італійцям більше свободи, ніж французи. Останні будуть розробляти також палубну модифікацію FCAS, що накладе на проект певні обмеження, з чим категорично були не згодні в Римі. Разом з тим участь у проекті Tempest індійської сторони також може внести істотні розбіжності між країнами-учасницями. Всім давно і добре відомі своєрідні індійські вимоги до того чи іншого зразка зброї, що нерідко призводило до зриву контрактів, що вже практично відбулися. Не виключено, що «перетягування ковдри на себе» індійською стороною може не найкращим чином позначитися на термінах розробки Tempest.
Багато європейських військових експертів дивуються, навіщо в Старому Світі розробляються два практично однакових літаки, адже набагато простіше було б об'єднати ці проекти в один, що дозволило б не тільки заощадити величезні кошти компаніям-розробникам, але і прискорити процес створення літака. Та й на озброєння вони повинні надійти практично одночасно: FCAS в 2035-2037 роках, а Tempest до 2040 року. Обидва літаки дійсно, багато в чому схожі один на одного. Це стелс-винищувачі, які будуть пілотованими, але також будуть мати можливість безпілотного управління. В обох машинах штучний інтелект зможе замінювати льотчика при виконанні певних операцій. Наприклад, віртуальний «пілот» може атакувати наземні цілі і навіть брати участь у повітряних боях.
Управління винищувачем спочатку робиться досить простим, розробники відмовляються від безлічі кнопок і перемикачів, замінюючи їх кількома тачскринами, також функціями літака можна буде керувати за допомогою голосових команд. Обидва винищувачі будуть мати прогресивні інформаційно-керуючі системи, що дозволяють задіяти засоби космічної розвідки, отримувати дані з літаків дальнього радіолокаційного виявлення і з наземних пунктів. Інформаційна обізнаність пілота буде на порядок вищою, ніж зараз. Літаки отримають радари з активними фазованими антенними ґратами, що дозволяють виявляти повітряні цілі на дальностях до 350 кілометрів. Штучний інтелект зможе самостійно приймати рішення про застосування зброї і вибір того чи іншого типу ракет.
Грубо кажучи, перспективні європейські винищувачі фактично будуть літаючими роботизованими системами, здатними виконувати місії без участі пілота. Хоча зовсім відмовлятися від льотчиків розробники не поспішають, так як замінити людину в нестандартних ситуаціях штучний інтелект навряд чи буде в змозі. У всякому разі, в найближчі півстоліття. А оскільки війна в повітрі і є одна суцільна нестандартна ситуація, якщо мова не йде про скидання бомб на голову різного роду «нехороших хлопців» в халатах і з автоматами, то без участі пілота поки що не обійтися.