Спосіб життя кажанів і їх відштовхуючий зовнішній вигляд (хоча відносно зовнішнього вигляду є різні думки) породили велику кількість легенд і небилиць навколо цих дивовижних ссавців підрядку Microchiroptera загону Рукокрилі (Chiroptera). Ось, наприклад, всі знають, що кажани сліпі: адже зір їм не потрібен, для орієнтації в просторі вони користуються ехолокацією. Користуються. Але ось щодо зору ми помиляємося.
Найближчі родичі кажанів по загону Рукокрилих - крилани (літаючі собаки, літаючі лисиці тощо) - так ті просто бачать прекрасно, часом навіть краще ніж люди. Але і самі Microchiroptera, навіть ті, які активно використовують ехолокацію, цілком собі зрячи. Зір кажана зовсім не завадить. По-перше, тварина повинна хоча б мінімально відрізняти світлий час доби від темної (коли треба починати полювати). По-друге, ехолокація у виконанні рукокрилих має вельми обмежений радіус дії (50 м максимум), і при наявності певного рівня освітлення миші зручніше орієнтуватися в просторі за допомогою більш «далекобійного» зору. По-третє, як нещодавно стало відомо, європейські великі нічниці реагують на поляризовані промені закатного і висхідного сонця і, аналізуючи кут їх падіння, обчислюють напрямки. Виходить свого роду компас, але не магнітний, а світловий.
Спочатку передбачалося, що сітківка ока кажана має тільки палички, а колбочок не має. Нагадаємо, що колбочки бувають різних видів і реагують відповідно на промені з різною довжиною хвиль (тобто, різних кольорів). Палички реагують лише на зміну яскравості і дають, таким чином, монохромну картинку, щось на зразок те, що ми бачимо на приладах нічного бачення. Так от, з'ясувалося, що, принаймні, деякі кажани цілком можуть бачити кольорову картинку, а їх сітківка володіє як паличками, так і колбочками. Більш того, око, наприклад, такої кажана, як поширений в Південній Америці очковий листонос, чутливий до променів ультрафіолетової частини спектра - такою ж здатністю володіють очі деяких комах.
Іноді питання про те, за допомогою якого органу почуттів - ока чи вуха - прокладати собі шлях у просторі для окремих видів кажанів вирішується непросто. Під час експериментів, проведених Університетом Західного Онтаріо (Канада), було відзначено дивну поведінку кажанів виду мала бура нічниця. Дослідники розміщували на виході з покинутої шахти, де мешкають ці тварини, перешкоди з непрозорого, прозорого і відображаючого матеріалів і змінювали освітленість у районі перешкоди. З'ясувалося, що навіть при яскравому світлі, коли зір миші стає найменш гострим, малі бурі нічниці воліють чомусь користуватися зором і... як результат часто натикаються на прозору перешкоду. Переключися вони на ехолокацію, прозору перешкоду було б з легкістю виявлено.
У попередньому випуску ми розвінчали міф про те, що різні ділянки мови чутливі тільки до одного смаку.