Наука знає чимало таємничих і незрозумілих звуків. Знаменитий Bloop, записаний 1997 року неподалік від Р'льєха, міста Ктулху. Скрипи Bio-duck, що видається малими південними смугастиками. Сигнал Upsweep, який чують майже по всьому океану. Найбільш таємничі звуки - в цьому огляді.
Акустичні датчики і мікрофони, а часто - і людське вухо - здатні розрізнити коливання, пояснити природу яких іноді не вдається. Таємничі звуки приваблюють, як всяка загадка, і можуть довго живити містичні і конспірологічні фантазії. Так було і зі знаменитим сигналом Bloop - низькочастотним «бульканням», яке вчені Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) записали влітку 1997 р. Джерело його знаходилося в океані, не так вже далеко від місця розташування «столиці» Ктулху, підводного міста Р'льєх з книг Говарда Лавкрафта, і навіть звук Bloop наводить на досить похмурні думки. Для розгадки таємниці знадобилося близько 10 років, поки, нарешті, містичний туман не розсіявся: такий звук створюють напружені процеси в айсбергах. Рух тріщин і тертя крижаних шарів один об одного створюють «ледотрясіння», які змушують ці плавучі гори вібрувати і коливають товщу води.
Bloop - далеко не єдиний таємничий звук, який доводилося фіксувати людям в океані. І не найзагадковіший: наприклад, записи сигналу Bio-duck військові підводники вперше зробили ще в 1960-х, і встановити їх природу вдалося лише півстоліття потому. Головною дивністю їх здавався час спостережень. Субмарини, які працювали біля узбережжя Австралії, відзначали ці 1,5 _ 3-секундні «скрипи» на частоті 50 − 300 Гц постійно, крім останніх місяців місцевої весни і початку літа: у жовтні вони зникали і з'являлися лише в грудні. У 2014 р. вдалося показати, що звук Bio-duck створюють антарктичні кити, малі південні смугастики (Balaenoptera bonaerensis). Він виробляється безпосередньо перед відходом на глибину, чому джерело Bio-duck залишалося невловим так довго.
Втім, багато з таких акустичних спостережень пояснити не вдається досі. Дивний звук, схожий на гру колосальної труби або паровозного гудка влітку 2013 р. чули багато жителів Північної півкулі. Повідомлення були зібрані і в Техасі, і в Норвегії, а одна мешканка Канади зуміла записати їх за допомогою відеокамери. Пасторальний пейзаж провінції Саскачеван, що роздирається цими звуками, виглядає більш ніж багато фільмів жахів, а пояснити їх не вдається досі. Можливо, цей ефект став результатом дії потужних потоків заряджених частинок, що бомбрадували земну магнітосферу в години підвищеної сонячної активності - подібно до звуків, які часто видають полярні сяйва.
Нез'ясованим залишається і ще один низькочастотний звук, зафіксований підводними гідрофонами вчених з NOAA в екваторіальній частині Тихого океану. Сигнал Upsweep - вузька «гребінка» низькочастотних коливань, достатньо потужних для того, щоб бути чутним майже по всьому океану. Як і Bio-duck, звук відрізняється сезонністю і зазвичай відзначається навесні або восени, що може вказувати на його біологічну природу. З іншого боку, джерело Upsweep розташоване в області високої вулканічної активності, і може створюватися геологічними процесами. Що саме його породжує - як говорилося на самому початку - «науці невідомо».