Сьогодні люди все частіше воліють кремувати тіло, а не ховати його в землі. Однак дехто йде ще далі і перетворює попіл на гарний дорогоцінний камінь голубуватого кольору.
Як це можливо? Все дуже просто: вуглець - це другий за поширеністю в організмі людини елемент, а алмази - ні що інше, як кристалізований вуглець. Вчені вже давно навчилися вирощувати алмази, які практично не поступаються за якістю і красою своїм природним побратимам.
Один з лідерів галузі перетворення небіжчиків на діаманти - швейцарська компанія Algordanza. Фахівці компанії розповідають, що після кремації зазвичай залишається від 22 до 4,5 кг золи, більшу частину якої і становить вуглець. На створення діаманта йде мінімум 500 г праху, оскільки саме з такою кількістю сировини інженери можуть гарантувати, що процес виробництва алмазу буде успішним. Часто все вирішує нікчемна маса речовини - наприклад, міра вуглецю, яка міститься в пряді волосся померлого.
За допомогою хімічно активних речовин чистий вуглець витягують з праху і очищають від домішок. Після очищення сировини в ньому залишається близько 1% інших елементів, таких як бір - саме він і надає «меморіальним алмазам» приємне блакитне забарвлення. Після очищення вуглець поміщають у спеціальний осередок для зростання кристала, який містить домішки заліза і кобальту - вони дозволяють додатково очистити сировину. У комірці спочатку знаходиться крихітний алмаз, оскільки вуглець найкраще кристалізується, коли у нього вже є основа у вигляді вихідного кристала.
На останньому етапі очищення вуглець перетворюється на графітові аркуші, що ідеально підходять для синтезу алмазів. У природі алмази формуються з вуглецевих включень, які потрапляють у лавові ходи приблизно на кілометровій глибині. Щоб імітувати це середовище, комірка з графітом поміщається в спеціальну форму, яка відправляється в піч зі стабільно високою температурою і високим тиском. Камера нагрівається до 1370 градусів Цельсія при тиску в 394 625 кг на квадратний дюйм.
На визрівання алмаза йде від 6 до 8 тижнів, залежно від необхідного результату. Зрозуміло, чим більше алмаз - тим довше він формується. Зрештою виходить грубий дорогоцінний камінь. Часто замовники воліють віддати його ювеліру, щоб той перетворив небіжчика в діамант, що виблискує. Варто зазначити, що для вирощування кристала підходить попіл, що залишився після кремації будь-якої живої істоти, тому багато хто воліє перетворювати на коштовності померлих домашніх вихованців.