Такі результати показало дослідження понад 200 000 чоловіків з Великобританії.
Кожен 500-й чоловік може бути володарем цієї мутації. І так, вона негативно впливає на чоловічий організм
Згідно з новим дослідженням, один з 500 чоловіків може нести додаткову статеву хромосому - або X, або Y, - але дуже небагато з них, ймовірно, здогадуються про це.
Додаткова статева хромосома чоловіків
Дослідження, опубліковане 9 червня в журналі Genetics in Medicine, включало дані від більш ніж 207 000 чоловіків, які надали інформацію Британському біобанку - сховищу генетичних і медичних даних від півмільйона учасників з Великобританії. Як правило, чоловіки несуть одну X і одну Y статеву хромосому в кожній зі своїх клітин, але серед учасників дослідження було 213 чоловіків, які мали додаткову X-хромосому і 143, які мали додаткову Y.
Дуже небагато з цих чоловіків знали, що у них була діагностована хромосомна аномалія, або така аномалія була відзначена в їх медичних картах: з чоловіків з набором статевих хромосом XXY тільки у 23% був відомий діагноз, а у чоловіків з XYY цей відсоток і зовсім залишив 0,7%. Потенційні симптоми наявності додаткової Y-хромосоми можуть бути дуже тонкими, що може в деякій мірі пояснити різницю в показниках діагностики.
В цілому, близько 0,17% учасників дослідження мали додаткову статеву хромосому, або приблизно один з 580. Тим не менш, показник, що спостерігається в дослідженні, може бути трохи нижче, ніж серед населення в цілому, зазначили автори дослідження у своєму звіті. що добровольці Британського біобанку, як правило, більш здорові, ніж населення в цілому, і мають частоту генетичних захворювань нижче середнього. Виходячи з цього, автори підрахували, що приблизно один з 500 чоловіків, або 0,2%, в загальній популяції несуть додаткову статеву хромосому.
Дослідники також повідомляють, що наявність додаткових статевих хромосом може підвищити ризик певних захворювань, наприклад, у людей з XXY частіше спостерігаються репродуктивні проблеми, включаючи безпліддя і затримку статевого дозрівання. У людей з XYY таких випадків менше, однак у них частіше діагностують нездатність до навчання, затримки в придбанні мови і моторики, а також незвично низький м'язовий тонус.