Вчені виявили сліди благородних газів, синтезованих у надрах Сонця, в залізному метеориті. Через свій хімічний склад такі об'єкти часто використовуються як моделі металевого ядра Землі.
У процесі формування залізного ядра Землі приблизно 4,5 мільярда років тому, воно могло відчувати вплив сонячного вітру. Це показав аналіз метеорита, знайденого 100 років тому
Залізні метеорити - рідкісний клас космічних об'єктів. На них припадає всього п'ять відсотків від усіх відомих метеоритів, знайдених на Землі. Більшість з цих об'єктів - фрагменти більш великих астероїдів, які лежали в основі металевих ядер в перші один-два мільйони років еволюції нашої Сонячної системи.
Залізний метеорит з округу Вашингтон зараз вивчають у Лабораторії космохімії імені Клауса Чіра Інституту наук про Землю. Це небесне тіло нагадує металевий диск, має товщину шість сантиметрів і важить приблизно 5,7 кілограма. У новому дослідженні цього об'єкта автори змогли за допомогою мас-спектрометра визначити співвідношення ізотопів гелію і неона в ньому. Виявилося, що ці співвідношення типові для сонячного вітру.
Результати вимірювань дозволили дослідникам зробити висновок, що ядро нашої планети може також містити «сонячні» атоми благородних газів. Ще одне наукове спостереження підтверджує це припущення. Геохіміки вже знаходили ізотопи гелію і неона в магматичних породах океанічних островів, таких як Гаваї і Реюньйон. Ці магматити виникають при особливій формі вулканізму, джерелом якого є мантійні плюми. Високий вміст «сонячних» ізотопів робить ці породи принципово відмінними від мантії, розташованої під мілководдям, для якої характерна вулканічна активність підводних срединно-океанічних хребтів.
Результати нового дослідження підтверджують припущення про те, що «сонячні» ізотопи благородних газів в мантійних плюмах походять з ядра планети. Це, в свою чергу, означає, що в ядрі Землі повинні бути сліди впливу сонячного вітру.
Стаття про відкриття опублікована в журналі Communications Earth & Environment.