Пообіцяли собі регулярно займатися спортом? Це може бути важко. У 2016 році вчені з Національних інститутів охорони здоров'я США в експериментах на мишах довели, що повним складніше змусити себе рухатися не тільки через зайву вагу, але і через біохімію мозку, яка заважає отримувати задоволення від занять спортом.
Керівник дослідницької групи Алексай Кравітц (Alexxai V. Kravitz) раніше займався вивченням хвороби Паркінсона. Почавши працювати з ожирінням, вчений вразився схожості деяких поведінкових особливостей мишей з хворобою Альцгеймера і з ожирінням. Ця схожість наштовхнула Кравітца на думку про те, що низька активність мишей з надмірною вагою пояснюється помилками в роботі нейромедіатора дофаміну.
Попередні дослідження ролі дофаміну в регулюванні поведінки пацієнтів з ожирінням концентрувалися на ролі цієї речовини в процесі винагороди. Дійсно, дофамін впливає на те, як тварини почуваються під час і після прийому їжі.
Під час експерименту мишей на 18 тижнів посадили на різні дієти: одну групу годували жирною їжею. Контрольну групу годували більш здоровим кормом. Вже на четвертому тижні миші з першої групи стали рухатися помітно менше. На подив вчених, втрата активності сталася раніше, ніж миші набрали більшу частину зайвої ваги.
Потім вчені виміряли вміст шести основних акторів сигнального шляху дофаміну і виявили у мишей, що сиділи на жирній дієті, знижений вміст одного з білків-рецепторів дофаміну D2. Цього достатньо, щоб пояснити відсутність волі до руху, вважають фахівці.
Додаткові експерименти дозволили уточнити, що дефіцит D2 сам по собі не впливав на набір маси, а тільки позначався на руховій активності тварин.
Результати дослідження опубліковані в 2016 році в журналі Cell Metabolism.