Команда астрономів змогла з досить високою точністю визначити джерело одного з одиночних швидких радіовсплісків - воно, як з'ясувалося, знаходиться в галактиці, розташованій від нас на відстані приблизно 3,6 мільярда світлових років.
Швидкі радіовспліски (Fast Radio Bursts (FRB)) були вперше виявлені в 2007 році, і з тих пір вчені детектували вже 85 таких сигналів. Ці короткі сплески легко знайти в масивах даних, виявити ж їх джерело - набагато важче. Більшість таких сигналів - поодинокі, проте є й такі, що повторюються.
У новому дослідженні, як наголошується, дослідникам вдалося знайти - з досить великою точністю - джерело одного з окремих швидких радіовсплісків. Зазвичай такі сигнали виявляються і зникають задовго до того, як фахівці можуть якось відреагувати, тому австралійські вчені розробили нову технологію - вона реагує на сплеск менш ніж за секунду при його детектуванні телескопом: це дозволяє «заморозити» дані апарату в момент виявлення сигналу і дозволяє вченим навести інші інструменти на його можливе джерело.
Швидкий радіовсплеск, про який йде мова, був виявлений радіотелескопом ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder), що знаходиться в Західній Австралії, і отримав назву FRB 180924. Використовуючи нову технологію, дослідники змогли відстежити його джерело - галактику DES J214425.25 ‑ 405400.81, розміром з Чумацький Шлях, що знаходиться від нас приблизно в 3,6 мільярда світлових років. Крім того, вчені змогли зрозуміти, звідки саме в галактиці виходив сигнал: як зазначається, він брав початок приблизно в 13 000 світлових років від її центру.
Далі дослідники вирішили детально уявити галактику, щоб зрозуміти, що ж саме могло зробити такий сигнал; вони вивчили DES J214425.25 ‑ 405400.81 за допомогою телескопів Gemini South and Very Large Telescope (VLT) в Чилі та Обсерваторії Кека на Гаваях.
Що цікаво, дослідники виявили, що DES J214425.25 ‑ 405400.81 - це масивна галактика, яка більше не виробляє багато нових зірок. Це серйозно відрізняє її від галактики, яка, як вважається, є джерелом повторюваного FRB 121102.
Робота, присвячена новому дослідженню, була опублікована в журналі Science.