Наші діти все менше граються у дворі з однолітками, все більше - вдома у віртуальному просторі. У зв'язку з цим, вчені багатьох країн намагаються визначити вплив комп'ютерних ігор на дітей. Чи можна назвати їх корисним захопленням або вони несуть тільки негативні наслідки?
Оптимальний ігровий час - до однієї години на день. Гравці, які витрачають не більше 1 години на день на гру, більш задоволені своїм життям, ніж ті, хто проводить в грі більшу кількість часу. А діти, чий ігровий час перевищив 3 години, показують значно нижчі результати соціальної адаптації та задоволеності життям.
Крім того, сильно перебільшено вплив ігор на рівень насильства і жорстокості в суспільстві. На даний момент немає ніяких досліджень, які б підтвердили, що саме комп'ютерні ігри викликають масові сплески агресії. Навпаки, вчені відзначають спад злочинної активності в моменти виходу нових шутерів.
Позитивні зміни спостерігаються навіть у літніх людей, які періодично пограють в активні комп'ютерні ігри, - поліпшуються їхні когнітивні функції.
Позитивний вплив ігор на інтелект дитини
Нагадаємо, що помірне захоплення комп'ютерними іграми передбачає, що гравець проводить не більше однієї години на день в грі, у нього не виникає проблем з навчанням, спілкуванням з сім'єю і близькими, відсутня ігрова залежність і немає нав'язливої ідеї знову і знову сідати за комп'ютер. Якщо гра - це проста розвага, то можна говорити про наступну користь комп'ютерних ігор.
Зняття емоційної та психологічної напруги
Комп'ютерні ігри по-різному діють на емоційний стан людини. Наприклад, головоломки і аркади змушують посилено працювати головний мозок, що в свою чергу знижує вироблення адреналіну та інших «гормонів стресу», а шутери допомагають висловити свій гнів (однак такими «вибуховими» іграми важливо не зловживати).
Покращення навичок комунікації
Багатокористувальницькі ігри розвивають комунікативні навички: вміння вибудовувати взаємодію в команді і домовлятися з людьми, вирішувати конфліктні ситуації, брати відповідальність за свої рішення тощо. д.
Увага стає чіткішою, орієнтація швидша, мислення краще
Потік інформації в грі величезний:часто доводиться відстежувати безліч факторів - положення супротивників, становище союзників, ресурси - оновлювати і швидко ставити цілі і завдання, перевіряти рівень розвитку себе та інших гравців. Все це вимагає від гравця максимальної включеності, концентрації і вміння розставляти пріоритети.
Багато ігор, наприклад, стратегічні, розвивають логічне і абстрактне мислення, що дозволяє краще освоювати навчальні предмети і підвищує успішність у школярів і студентів. Регулярне вирішення логічних і просторових завдань у грі стає справжнім тренажером для мозку в реальності.
Розвиток креативного мислення
Часто ігри вимагають нестандартних рішень у складних ситуаціях. Наприклад, «придумайте, як обійти охоронців, які не пускають вас всередину будівлі». Часом, щоб примудритися пройти рівень, потрібно докласти чимало розумових сил і випробувати безліч варіантів.
Мотивація на досягнення результату та успіху
Більшість ігор змушують гравця розвиватися крок за кроком, освоювати нові навички, отримувати ресурси. Неможливо стати супер-гравцем по одному кліку мишки (адже навіть щоб навчитися користуватися чіт-кодами, потрібне терпіння і завзятість). Таким чином, ігри вчать людину покроковому зростанню, розвивають мотиваційну сферу і волю до перемоги.
Ігри - діагностичний інструмент
За ігровими уподобаннями можна зробити висновок про більш відповідний стиль навчання для дитини. Існує кілька стилів навчання - активний і рефлексивний, сенсорний та інтуїтивний, візуальний і вербальний, послідовний і глобальний:
- Якщо дитина віддає перевагу екшенам та шутерам, їй підходить активний стиль навчання, який передбачає активні дії з її боку під час процесу (тренування, дискусії, пояснення та допомога іншим).
- Дитина віддає переваги в іграх стратегіям, головоломкам, квестам - їй підходить рефлексивний стиль навчання, при якому учень переробляє отриману інформацію самостійно, вдумливо і неспішно (йому для цього не потрібні активні дії).
- Історичні стратегії і квести - сенсорний стиль навчання. Такі діти воліють вивчати факти, шукати нову інформацію.
- Симулятори реального життя - інтуїтивний стиль навчання. Учням цікавіше шукати взаємозв'язку.
- Ігри з опрацьованим візуальним рядом - візуальний стиль навчання. Учні краще сприймають візуальні образи, їм достатньо подивитися на картинку, щоб зрозуміти сенс.
- Ігри з якісно опрацьованим сюжетом - вербальний стиль навчання. Учні віддають перевагу якісному тексту ілюстративним матеріалам.
- Головоломки, аркади - послідовний стиль навчання. Навчання крок за кроком, які логічно пов'язані між собою.
- Дітям, захопленим виключно іграми-стратегіями, підходить глобальний стиль навчання або навчання «стрибками» - безсистемне накопичення інформації, потім її осмислення.
Звичайно, не існує людей, з «чистим» стилем навчання, проте переваги можна побачити і врахувати при роботі з дитиною.