Хто не знає виразу «Куди ти дінешся з підводного човна?» У наші дні воно стало анахронізмом, оскільки давно розроблені досить ефективні засоби порятунку. Саме вони допомогли врятуватися частині екіпажу після загибелі АПЛ «Комсомолець».
У роки Другої світової і десятиліття після неї якщо субмарина терпіла аварію і лягала на ґрунт на глибині до ста метрів, врятуватися можна було тільки покинувши човен через торпедний апарат. При цьому повинен був залишитися один член екіпажу, який забезпечував вихід інших підводників, але сам врятуватися не міг. Згодом були розроблені більш ефективні засоби порятунку, наприклад, спеціальні рятувальні підводні човни і батискафи, але лише радянські конструктори змогли придумати спливаючу рятувальну камеру (ТСК), яка могла зберегти життя всьому екіпажу. Такі технології порятунку дозволили при аварії АПЛ «Комсомолець» врятуватися частині екіпажу.
Загибель АПЛ «Комсомолець»
Інженери спроектували ТСК у рубці, фактично зробивши її складовою частиною підводного човна, що лише трохи збільшило розмір рубки субмарини, не порушуючи плавності обводів корабля і не впливаючи на його морехідні якості. На жаль, ще за радянських часів довелося випробувати спливаючу рятувальну камеру не на навчаннях, а за вельми трагічних обставин. 7 квітня 1989 року в сьомому відсіку атомного підводного човна (АПЛ) «Комсомолець», що знаходиться в Норвезькому морі, сталася пожежа, яка почала швидко поширюватися по інших відсіках субмарини. Човен сплив, але впоратися з вогнем не вдалося, більш того, пожежа вивела з ладу системи життєзабезпечення, і судно почало приймати воду.
Як виглядає капсула АПЛ «Комсомолець» на фото
Командиром «Комсомольця» Євгеном Ваніним був відданий наказ команді покинути корабель, а сам він спустився назад у човен за членами екіпажу. У цей момент пожежа на АПЛ «Комсомолець» вивела з ладу безліч систем і судно почало тонути. Знайшовши чотирьох членів екіпажу і відправивши їх у спливаючу рятувальну камеру, Ванін наказав від'єднати її від корпусу, але зробити це не вдалося. Ситуацію погіршував той факт, що в ТСК потрапили продукти горіння, тиск всередині камери був вище допустимого, і тільки після того, як «Комсомолець» опустився на глибину більше кілометра, і сталося часткове руйнування човна, ТСК відстикувалася і спливла. До того часу три члени екіпажу, включаючи командира, перебували без свідомості, оскільки не скористалися індивідуальними приладами дихання. При відкритті люка на поверхні надлишковий тиск зірвав його і викинув у море одного підводника, другий зміг вибратися самостійно, але буквально за кілька секунд ТСК набрала води і затонула, забравши на дно капітана і двох моряків.
Для екіпажу «Комсомольця» затоплення ТСК мало трагічні наслідки: морякам довелося чимало годин провести в крижаній воді, очікуючи прибуття рятувальників, яких багато хто так і не дочекався, потонувши або померши від переохолодження. Але якби ТСК відстикувалася від човна і спливла в штатному режимі, то екіпаж міг би перебратися на нього і спокійно чекати рятувальників. Оскільки цього не сталося, з 69 членів екіпажу загинули 42, більшість у холодній воді, очікуючи порятунку. Тим не менш, спливаюча рятувальна камера своє призначення частково виконала, зберігши життя двох членів екіпажу, яких вона підняла з глибини більше одного кілометра.
АПЛ «Комсомолець» зараз
Зараз атомний підводний човен АПЛ К-278 «Комсомолець» лежить на глибині понад 1700 метрів, і довгі роки вирішується питання про її підйом. Місце загибелі АПЛ «Комсомолець» відомо, і найбільша проблема полягає в підйомі цього вантажу з дня. Рік тому норвезький Інститут морських досліджень провів чергове обстеження затонулої субмарини і перелякав світову громадськість заявою, що радіаційний фон біля човна перевищено в 100 тисяч разів. Потім була названа цифра перевищення фону в 800 тисяч разів, і хоча норвежці всіх заспокоїли, сказавши, що такий фон зафіксований лише в безпосередній близькості від підводного човна і він нічим не загрожує ні морським мешканцям, ні людям, ясно, що перебування на дні ядерного реактора рано чи пізно може закінчитися екологічною катастрофою. Погіршує ситуацію ще й та обставина, що на АПЛ «Комсомолець», катастрофа на якій забрала життя десятків людей, є дві торпеди з ядерною бойовою частиною, які також схильні до корозії. Тож із затонулим човном однозначно треба щось робити в осяжному майбутньому.
Підняти після трагедії АПЛ «Комсомолець» поки не вдалося
У 1993 році була зроблена спроба підйому спливаючої рятувальної камери «Комсомольця», де залишилися три члени екіпажу. ТСК вдалося підняти над дном на 200 метрів, але навантаження на трос виявилося таким сильним, що він не витримав і лопнув. Так що ТСК досі знаходиться на дні Норвезького моря і невідомо, коли буде піднята і чи буде піднята взагалі.
Аварія АПЛ «Комсомолець»: схожі випадки
На жаль, не допомогла ТСК та екіпажу атомного підводного човна «Курськ», який загинув 12 серпня 2000 року. Судячи з усього, руйнування човна було таким масштабним, що вцілілі члени екіпажу просто не змогли дістатися до ТСК. Хоча човен затонув на відносно невеликій глибині і спливти в рятувальній камері можна було без особливих проблем. Ця катастрофа схожа на загибель АПЛ «Комсомолець», однак її причина була у вибуху на бойовому судні.
З останніх прикладів використання спливаючих рятувальних камер можна відзначити проведені в листопаді 2014 року випробування даного рятувального засобу. Атомний підводний човен «Северодвинск» проекту «Ясень» провів випробування ТСК, занурившись на глибину 40 метрів і відстикувавши камеру з п'ятьма членами екіпажу і баластом, що імітує вагу екіпажу підводного човна. Камера без проблем спливла на поверхню за десять секунд, а моряки порівняли спливання зі звичайним ліфтом. Така технологія дуже допомогла б екіпаж АПЛ «Комсомолець», трагедія на якій потрясла серця безлічі людей. Хочеться вірити, що використовувати ТСК за прямим призначенням нашим підводникам ніколи не доведеться, проте в разі виникнення аварійної ситуації є цілком реальний шанс врятуватися. Причому не окремим підводникам, а всьому екіпажу.
До речі, човну належить рекорд за глибиною занурення. Вгадайте, наскільки глибоко їй вдалося зануритися?
на 1087 метрів
на 2000 метрів
на 5548 метрів
на 1027 метрів