Радянські художники, вчені та архітектори перебували в постійному пошуку нових форм і створювали проекти, які могли б змінити майбутнє людства. Від концепції «перспективного таксі» і універсального одягу до аналога «розумного годинника» і Google Glass. Давайте подивимося на найцікавіші рішення.
1. Білий сервіз Малевича
Знаменитий художник створив модель чайника і гуртків до нього, які були незвичайною комбінацією геометричних фігур. Малевич все життя займався пошуком нових форм, і його модерністський чайний сервіс був воістину революційним: він хотів змінити уявлення про те, як можуть виглядати побутові речі.
Після Жовтневої революції Імператорський фарфоровий завод (ЛФЗ) почав виробляти фарфор «революційний за змістом, здійснений за формою і бездоганний за технічним виконанням». До співпраці залучали художників-авангардистів.
Сервіз, виконаний за ескізами Казимира Малевича, основоположника супрематизму, - приклад реалізації авангардистських ідей у функціональних предметах: замість традиційних форм чашок - спрощені напівсфери з прямокутними ручками, замість яскравого розпису - білий колір.
Посуд Малевича не був зручним, але практичність не входила в його завдання. Як каже сам художник: «Це не чайник, але ідея чайника». Такі незвичайні сервізи виробляють на Імператорському заводі досі.
2. Фотомонтаж
Після революції художники авангарду знайшли новий переконливий спосіб відображення реальності - фотомонтаж. Він став головним інструментом пропаганди в друкованих виданнях, плакатах і для оформлення державних свят. У Радянському союзі плакати і зображення із застосуванням техніки фотомонтажу стали потужним інструментом політичної агітації та пропаганди.
Фотомонтаж став одним з найпопулярніших жанрів образотворчого мистецтва у художників-авангардистів, які вважали, що на відміну від звичайної фотографії, що передає статичний момент, техніка фотомонтажу дозволяє показати явища в динаміці, розкрити сюжет.
"Для агітаційного мистецтва знадобилася реалістична образотворчість, створена максимально високою технікою і володіє графічною чіткістю і гостротою враження. Старі види образотворчого мистецтва (малюнок, живопис, гравюра) виявилися недостатніми за своєю відсталою технікою і методами роботи, щоб задовольняти масові агітспоживності революції ", - писав у своїй статті один з перших основоположників художнього фотомонтажу Густав Клуцис.
Фотомонтажі почали з'являтися в 1920-х роках, але перше визнання отримали 1924 року, коли вийшов ленінський номер журналу «Молода гвардія» з кольоровими вкладками. У ньому були опубліковані фотомонтажі Густава Клуциса, Олександра Родченка та Сергія Сенькіна.
3. «Робочий клуб» Родченка
Конструктивістський інтер'єр Родченко був показаний на Всесвітній виставці в Парижі в 1925 році - це була перша велика міжнародна виставка, в якій взяв участь Радянський союз. Родченко створив багатофункціональний простір, що відображає ідеали нового суспільства, спрямованого в майбутнє.
Архітектором Радянського павільйону на паризькій виставці 1925 року був один з лідерів конструктивізму Костянтин Мельников, а Родченко був головним художником експозиції. Його «Робочий клуб» - не просто кімната, оформлена в конструктивістському стилі, а простір, в якому радянські робітники могли б обмінюватися думками, виступати з промовами, займатися самоосвітою, грати в шахи тощо. Проект за задумом художника повинен був відображати ідеали нового суспільства, динамічного і спрямованого в майбутнє.
Меблі «Робочого клубу» були зроблені за канонами багатофункціональності, тому один предмет не займав багато місця і міг запросто «трансформуватися» в інший. Наприклад, розкладна трибуна могла бути і місцем для лекцій, виступів, театралізованих вечорів, а шаховий столик в цілях економії місця був влаштований так, що гравці могли змінюватися кольором фігур, не встаючи з місць (це робило можливим поворотна дошка).