Ейндховен - місто в південних Нідерландах прикрашає своїм колоритом провінцію Північний Брабант. Лише затишок вузьких вуличок утворених старовинними будівлями видає справжній вік динамічного міста. Його ультрасучасні споруди і несподіваний для Європи темперамент наполягають на духовній молодості населеного пункту.
Вперше на історичних скрижалях назва невеликого селища проявилася герцогським рішенням Хендріка I Брабантського. Ця вельможна особа в 1232 році далекоглядно дарувала міські права крихітному поселенню тому, хто ледь налічував 170 будинків. Правда поруч з Ейндховеном утвердився до того часу невеликий замок а населення захищав кріпак.
З герцогського рішення минало також дозвіл місту щотижня організовувати ринок. І нарешті милість правителя супроводжувалася розпорядженням навколишнім селянам виключно на цей ринок щотижня завозити вирощену продукцію. Додатковий стимул розвитку Ейндховена надав торговий шлях Льєж з Голландією.
Випробування ворожими навалами і великими пожежами ґрунтовно загартували городян. Справі загартування сприяло протистояння голландців і іспанців по черзі захоплювали місто. Відносну стабільність Ейндховену дарував тільки XIX століття вітри промислової революції.
Раніше економіка міста ґрунтувалася на вирощуванні тютюну та виробництві тканин. Поява 1891 року маленької фабрики братів Філіпс стала для Ейндховена передвісником кардинальних змін. Виробництво освітлювальних ламп з часом вилилося у випуск сучасної електроніки.
Захоплення компанії Philips високими технологіями залучило в Ейндховен безліч аналогічних фірм. Та й від Philips відкололося чимало підрозділів високотехнологічні напрямки яких в прокрустове ложе материнської компанії погано укладалися.
Виробнича репутація Ейндховена привернула гігант автопромисловості DAF. Вантажівки і пасажирські автомобілі, що несуть на бамперах виразний логотип, заповнили павутину світових автострад. Не дивно, що червневі дні 1956 року запам'яталися городянам основою Технічного університету.
У тих, хто відвідав Ейндховен, складається враження, що спадкоємець стародавнього поселення посунуть на сучасному дизайні. Про це говорять любовно вимощені дороги, неправдоподібно красиві бордюри і ретельно зібрана плитка тротуарів. В аналогічному руслі - псевдостаринні вуличні покажчики, електронне табло автобусного розкладу і навіть урни, що поєднують оригінальність форми з утилітарною функціональністю.
Поворот умонастроений жителів Ейндховена пов'язаний з переїздом містоутворюючої компанії Philips в більш багатолюдний Амстердам. Звільнені площі корифеї світової електроніки передали дизайнерській братії. В останніх проблем з фантазією ніколи не було.
Колишню фабричну їдальню вільні художники перетворили на ресторан. Проблема подяки їх не обтяжувала. Тому використовувані в ресторані електричні лампочки - не філіппсівського виробництва.
Внутрішня свобода жителів Ейндховена виражається багато в чому. По міських велосипедних доріжках їздять на найбільш несподіваних засобах пересування; навіть на мопедах, супроводжуваних боягузкою прив'язаних собачок. Пам'ятник підкреслено негарному старому чудово сприймається перехожими.
А інфографічні таблички! «Рекомендуємо замикати машину - злодії не дрімають!», «Не розпивати спиртне!» і фривольне «Прохання не пІсати!» зрозумілі навіть іноземцям.
Бурштиновою пам'яткою міста старожили і приїжджі вважають пиво. Серед запаморочливого числа різновидів пінного напою виділяється народжене в монастирській пивоварні. Оцінці дегустаторів пропонується пивний суп і пивний лікер.